Відповідь:
Я так розумію тест по творі В.Рутківського "Джури козака Швайки"
1. Про яку історичну подію згадується у творі? Битва під Синіми Водами. Цитата: "Швайка не втримався і сплюнув убік. Найгірше було те, що їхні прадіди таки й справді разом билися під Синіми Водами майже сто тридцять років тому"
2. Що означає татарською мовою слово «козак»? Вільна людина.
Цитата: "Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: — По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат".
3 . Якій справі дід Кудьма навчав Санька? Знахарству.
4. Яка проблематика НЕ порушується у творі? Проблема кохання і зради.
5. На якій частині України у другій половині XV – на початку XVI ст. утворились загони вільних озброєних людей? Наддніпрянщині
Цитата з матеріалів уроку з історії Щербацького Д.В.: "Вже у другій половині XV - на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних ів: від ухідників, селян та міщан до дрібної збіднілої шляхти і православного духовенства..."
6. Хто із цих персонажів НЕ є другом і помічником Швайки? Тишкевич
7. Хто із цих персонажів не був сиротою? Санько (у нього була жива мати - Мокрина)
8. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? Кібчику (це були розмови козаків у другій частині твору, розділ "Козацькі розмови")
9. Хто із цих персонажів був вовком? Барвінок
10. Хто став джурою Швайки? Грицик.
Цитата: "— Атож. Розумієте, Грицик, ну… такий же сирота, як і я. То ж нехай, гадаю, мені за брата буде.
— За чуру, — уточнив дід Кудьма.
— Що? — не зрозумів Швайка.
— За чуру, — повторив дід. — Або їх ще джурами зовуть"
Пояснення:
Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот.
Миколі Лукашу, першому в Україні, вдалося перекласти «Фауста». За його переклад українською мовою бралися Іван Франко, Михайло Старицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете ніхто не зміг — далі першої частини жоден із них не просунувся. Микола Лукаш працював над ним 18 років. А «Бал в опері» Юліана Тувіма, поему, що сатирично зобразила польське суспільство, взагалі вважали за твір, який годі перекласти, а Лукашу й це вдалося!
У другому томі мемуарів «Наш Лукаш» Дмитро Павличко згадує:
У ті роки Лукашевого «Фауста» читала вся інтелектуальна Україна. Тувім українською мовою звучав краще, ніж в оригіналі. Лукаш використав таке несподіване лексичне багатство нашої мови, так гнучко та слухняно йшла за його рукою могутня плеяда тувімівських метафор, така іронія виблискувала з кожного речення перекладу, що я був зачарований тим усім. Лукашева мова — як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які год гати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом.
Крім того, М. Лукаш переклав українською мовою «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого.
Загалом Микола Лукаш знав 20 мов, з яких вільно перекладав, і був одним з небагатьох перекладачів, які працювали з оригінальним текстом, а не з проміжним перекладом
російськоб
цікавий факт :
Перекладач Микола Лукаш підібрав 286 синонімів до слова "повія"