Ха-еФ у країні Новорічній
Якось він потрапив на майдан,а там так багато вогнів,все сяє,іскриться,мерехтить. Посередині того майдану сяє ялинка. Хлопчик аж розгубився. Він став як укопаний. Аж тут прибігли діти,які хотіли танцювати біля ялинки. Зі сміхом зиркнули вони на Ха-еФа і раптом стали чіпляти на нього свої сумочки та інші речі. Ха-еФу це не дуже сподобалось. Він так застрибав що все полетіло геть. А хлопець помчав чимдужче під ялинку. Він стрибав і танцював, а на нього кидали блискучі серпантини. Яким же веселим і радим став Ха-еФ. І він вигукнув: - Ну і чудесна ця країна новорічна! Я буду завжди в ній!
«Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»; «Олесь любить зиму. Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах…»; «Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди… пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням»;