Цитатна характеристика Катерини і Ганни у творах Шевченка:
Ганна ("Наймичка")
"І наймичка / Тяжко заридала"."...молитимусь, із самого неба долю виплачу сльозами і пошлю до тебе""Чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в тих людей на хуторі, чи може кривдять його?""Зомлів Марко, / Й земля задрижала. / Прокинувся... до матері / - А мати вже спала!"Катерина ("Катерина"):
"Не слухала Катерина / Ні батька, ні неньки, / Полюбила москалика, / Як знало серденько"."...свою долю / Там занапастила""Будь щаслива в чужих людях, / До нас не вертайся!""Довго, довго, сердешная, / Все йшла та питала; / Було й таке, що під тином / З сином ночувала".
жанр: ліро-епічна поема.
тема: зображення морського походу запорозьких козаків під проводом івана підкови проти турецьких завойовників.
ідея: уславлення мужності та героїзму запорожців та івана підкови.
головна думка: мужністю та героїзмом здобувається у боротьбі незалежність.
художні засоби.
епітети: високії могили, козацьке біле тіло, чорна хмара,синє море, чорні уси.
порівняння: високії ті могили чорніють, як гори; синє море звірюкою то стогне, то виє; кругом хвилі, як ті гори; не в синопу, а у царгород, хвилі, як ті гори; ні землі, ні неба;
персоніфікація: ревіли гармати, лягло спочити тіло, могили говорять, лихо танцювало, журба кружала, серце спочине, море,стогне, виє, грає, серце мліє.
метафора: внук косу несе в росу; синє море звірюкою то стогне, то виє; могили з вітрами говорять; свідок слави розмовляє.
анафора: "було ", "високії ті ".
гіпербола: «чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє», «висипали запорожці — лиман човни вкрили», «кругом хвилі, як ті гори: ні землі, ні неба».
сталі епітети: «біле тіло», «синє море», «високі могили».
контрасти: «було колись — запорожці вміли пановати». «минулося — осталися могили на полі».
звертання: «ануте, хлоп'ята», «отамани, панове молодці …», «добре, батьку, отамане»;
риторичне звертання: «грай же, море».
оклики: «ануте, хлоп'ята, на байдаки! », «море грає – ходім погуляти! », «… поїдем у гості! », «добре, батьку отамане! », «і вам! »
риторичні оклики: «грай же, море! », «нехай ворог гине! ».
паралелізм: «чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє». «висипали запорожці – лиман човни вкрили».