Характерні ознаки балади як жанру літератури - трагічність, таємничість, уривчастість оповіді, драматичний діалог.
Письменник подає казково-міфологічний сюжет про зваблювання молодих хлопців русалками в дусі національної фольклорної традиції. Тож ця балада створена поетом на матеріалі народних легенд про русалок та їхнє зваблювання парубків і молодих чоловіків, яке неминуче закінчувалося смертю необачних. В поета-романтика дівчина-русалка виступає господинею підводного світу, а безіменний парубок, який прийшов на річку ловити рибу, є надто молодим і наївним, щоб не піддатися витонченим чарам досвідченої спокусниці.
Автор навіть змальовує, як юнак напередодні зустрічі з русалкою нетерпляче чекає першого кохання, його душа стривожена, а серце спрагле ймовірного щастя.
Закономірно, що парубок не витримує спокуси й хоча спочатку вагається, але все-таки заходить у все глибшу воду, чого саме й треба було русалці. Розв’язка балади однозначна: рибалка гине, і русалка пірнає за ним:
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсь вона!..
І більше вже нігде не бачили рибалки!
основою людських взаємин є спілкування.
спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.
мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом",3.
дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.
які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?
1. мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.
2. мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.
3. мовний етикет має національну специфіку. кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. на цю його особливість указує радевич-винницький: "за етикетом упізнають "своїх" етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо).
шоколадный заяц
Объяснение: