Зробити синтаксичний розбір речення.1.він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук.2.він те знав однак це його не заспокоювала, тривога в крові , спершу слабка і майже не вловнадедалі густішала ,і від того шкура на грудях здригнувалось раз, а потім ще .3. проте коли йшов до річки, раптом йому знову вччулося жалібне поскрипує гілляки ,і лось який встигзабути про нього знову знову насторожився в ногах прокинулась бажання бігти тікати насторожився ,а в ногах прокинулось бажання бігти і тікати.4.коли лось вступив на лід,то під ним приглушено торохнуло,а далі,коли він ішов до ополонки ,щоб напитися води, тільки сполохано ппоохкувало.це з української мови.
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.