Потрібна до з контрольною роботою ів
Тест "Творчість М. Вороного, Олександра Олеся"
Творчість М.Вороного, Олександра Олеся
1. Які тенденції наявні у творчості О.Олеся?
А Імпресіоністичні, експресіоністичні;
Б імпресіоністичні, неоромантичні;
В неореалістичні, експресіоністичні;
Г неоромантичні, символістські.
2. Визначте віршовий розмір поезії О.Олеся "О слово рідне!"
Визначте художні засоби твору.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
3. У центрі якої поезії змальований узагальнено-ідеалізований
жіночий образ?
А «До моря» М.Вороного;
Б «Інфанта» М.Вороного;
В «Чари ночі» О.Олеся;
Г «З журбою радість обнялась…» О.Олеся.
4. Визначте віршовий розмір поезії О.Олеся «Чари ночі».
Визначте художні засоби твору.
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її,—
Знов молодість не буде!»
5. Неправильним є твердження:
А) Микола Вороний – апологет декадентства;
Б) Микола Вороний – «ідеолог» модернізації української літератури;
В) Микола Вороний належить до когорти «розстріляного відродження»;
Г) Микола Вороний переклав «Інтернаціонал», «Варшав'янку» та «Марсельєзу» українською мовою.
6. Творчість Миколи Вороного стала першою декларацією ідей та форм:
А) неоромантизму;
Б) імпресіонізму;
В) символізму;
Г) футуризму.
7. Перша публікація М.Вороного:
А) вірш «Інфанта»;
Б) переклад «Інтернаціоналу»;
В) поема «Євшан-зілля»;
Г) вірш «Не журись, дівчино».
8. За родовою ознакою твір М.Вороного «Блакитна панна»:
А) ліричний;
Б) ліро-епічний;
В) епічний;
Г) драматичний.
9. За жанровою ознакою твір М.Вороного «Блакитна панна»:
А) сонет;
Б) елегія;
В) ліричний вірш;
Г) пісня.
6. Твір М.Вороного «Блакитна панна» належить до такої тематичної групи, як:
А) патріотична;
Б) філософська;
В) пейзажна;
Г) інтимна.
10. У творі М.Вороного «Блакитна панна» звучить мотив:
А) краси перших почуттів;
Б) цілісної, багатогранної людини;
В) возвеличення краси природи навесні;
Г) захоплення красою жінки.
11. Домінуючим художнім засобом у творі М.Вороного «Блакитна панна» є:
А) метафора;
Б) символ;
В) тавтологія;
Г) персоніфікація.
12. Прочитайте текст.
А вона, як мрія сна
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
У рядках НЕ використано такий художній прийом, як
А) порівняння;
Б) епітет;
В) персоніфікація;
Г) символ.
13. Прочитайте текст.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В'ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
У рядках використано такий художній прийом:
А) синекдоха;
Б) метонімія;
В) метафора;
Г) оксиморон.
14. Неправильним є твердження:
А) Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба;
Б) Олександр Олесь належить до когорти «розстріляного відродження»;
В) Олександр Олесь – поет-лірик, нової символістської літератури;
Г) Символіка – вираження ідей, понять або почуттів за до знаків-символів.
15. Домінантними у творчості Олександра Олеся були ознаки такої стильової течії, як:
А) реалізм;
Б) імпресіонізм;
В) символізм;
Г) футуризм.
16. Перша поетична збірка Олександра Олеся мала назву:
А) «З журбою радість обнялась»;
Б) «Чужиною»;
В) «Перезва»;
Г) «Кому повім печаль мою».
17. За родовою ознакою твір Олександра Олеся «Чари ночі»:
А) сонет;
Б) романс;
В) ліро-епічний;
Г) драматичний.
18. Твір Олександра Олеся «Чари ночі» належить до такої тематичної лірики, як:
А) філософська;
Б) інтимна;
В) пейзажна;
Г) патріотична.
19. До характеристики строфи поезії Олександра Олеся «Чари ночі»:
Лови летючу мить життя!
Чаруй, хмілій, впмвайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся!
НЕ має відношення такий термін, як
А) метафора;
Б) ямб;
В) інверсія;
Г) риторична фігура.
20. Провідний мотив твору Олександра Олеся «Чари ночі»:
А) оптимістичний погляд на життя;
Б) краса літньої української ночі;
В) сенс людського життя;
Г) краса життя і кохання.
21. Для аналізу твору Олександра Олеся «Чари ночі» зайве поняття:
А) паралелізм;
Б) контраст;
В) символіка;
Г) персоніфікація.
22. Прийом обрамлення використано в такому творі Олександра Олеся, як:
А) «З журбою радість обнялась»;
Б) «О слово рідне! Орле скутий!»;
В) «Чари ночі»;
Г) «По дорозі в казку».
23. За родовою ознакою твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»:
А) епічний;
Б) ліричний;
В) ліро-епічний;
Г) драматичний.
24. За жанровим різновидом твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»:
А) сонет;
Б) ліричний вірш;
В) елегія;
Г) ода.
25. Твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» належить до такої тематичної групи, як:
А) філософська;
Б) інтимна;
В) пейзажна;
Г) патріотична.
27. Романсом є твір:
А) «О, панно Інно….»;
Б) «Чари ночі»;
В) «Блакитна панна»;
Г) «Молюсь і вірю»;
Д) «Ви знаєте, як липа шелестить…».
28. Блавати, камеї, фрески – ці образи емоційно наснажують поезію:
А) «Арфами, арфами..»;
Б) ) «Ви знаєте, як липа шелестить…»;
В) «Блакитна панна»;
Г) «Чари ночі»;
Д) «Різдво».
Відповідь:Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з його матір'ю, уже маючи сім'ю в інших краях. З самого дня народження Бог наклав на Чіпку гріховну печатку. Чи може вирости з цієї дитини щось путнє? Мабуть, могло.
Від природи Чіпка був добрим і діяльним, розумним і енергійним, з розвиненим почуттям людської гідності. Він невтомний шукач правди, чуткий до чужого горя, готовий виступити проти будь-якої соціальної кривди навіть тоді, коли це його безпосередньо не зачіпає. У моменти особливих душевних потрясінь, викликаних повсюдним пануванням кривди, Чіпка приходить до таких в основі своїй революційних думок: "Сказано: великий світ, та нема де дітися!.. Коли б можна, — увесь цей світ виполонив, а виростив новий... Тоді б, може, й правда настала!" Ці слова свідчать про загрозливу зміну в характері Чіпки.
Чіпку образили, відібрали найдорожче — землю, і перед ним захитався світ. Він сповнений ненависті до кривдників, але ця ненависть стихійна, не освітлена політичною свідомістю і приречена на поразку. Вона засліплює героя, руйнує його власне "Я".
У його серці більше немає ні любові, ні поваги, ні співчуття до матері. Десь канули у небуття кохання і ніжність до дружини Галі. Його більше не хвилюють страждання цієї жінки із ніжною і тонкою душею. Його не торкнулося навіть її самогубство.
Він був засліплений, його очі були залиті чужою людською кров'ю. Ненависть призвела його до того, що він почав грабувати уже не багатших за себе, а рівних собі, людей, що потом і кров'ю наживали своє добро.
Поступово Чіпка зовсім втрачає людську подобу, він вирізав усю родину Хоменків, і тільки маленька дівчина чудом врятувалася.
Трагічний образ Чіпки дає нам зрозуміти, що ні при яких негативних суспільних обставинах, об'єктивних чи суб'єктивних, людина просто не має морального права забувати про те, що вона перш за все людина, інакше вона перетворюється в хижого звіра.
Пояснення: