21 століття – ера інновацій. Сучасність заповнили надзвичайні пристрої, про які сто років тому ніхто навіть і подумати не міг – гаджети: смартфони, айфони, айпади, планшети, бездротові навушники, електронні книги і подібне. Та що там сто, навіть двадцять років назад про такі пристрої ніхто не чув! А зараз вони з нами на кожному кроці нашого життя. Гаджети – це завжди хороший подарунок рідним, хороша можливість провести добре час, величезна кількість можливостей в одному девайсі. Безсумнівно вони мають величезну кількість переваг: спілкування з людьми за до соціальних мереж, месенджерів і звичайного телефонного дзвінка, постійний доступ до інтернету, розважальні програми (перегляд фільмів, прослуховування музики, читання книг), можливість робити фото і знімати відео – тобто все те, на що років двадцять назад треба було декілька пристоїв: фотоапарат, плеєр, стільниковий телефон. Але гаджети стали витісняти реальне життя! У 21 столітті ледь не кожен малюк знає як зайти в якусь гру на татовому планшеті, школяр не відлипає від смартфону, підлітки “живуть” в соціальних мережах, дорослі обирають спілкування онлайн замість реальної зустрічі. Це не може не тривожити. Надмірна кількість перебування людей в віртуальному світі призводить до того, що вони не хочуть, а у випадку з дітьми і підлітками, часто вже і не можуть будувати спілкування в реальному житті. Втрачаються основи комунікаціі – найнеобхіднішого для побудови суспільства! Вчені б’ють на сполох – так далі тривати не може! В Китаї навіть почали створювати санаторії, де люди відпочивають від соціальних мереж і своїх гаджетів. На смартфонах з’явились додатки, які фіксують кількість проведеного часу онлайн. Все більше статей в інтернеті можна зустріти на тему детоксу (відпочинку) від соціальних мереж. Нарешті люди схаменулись! За якесь двадцятиріччя людство загрузло в трясовині віртуального світу і тепер потрохи почало вибиратись. Звичайно, технології не перестають дивувати і розвиватись з надзвичайною швидкістю, але не потрібно забувати про реальне життя! Лучшее термобелье обеспечит теплом и комфортом! Варто частіше відкладати свої гаджети на полиці і проводити час з рідними, на лоні природи чи і в шумному мегаполісі. Головне – тут і зараз! Не гати за всім через екран смартфону, а робити це власними очима. Частіше вслухатись в звуки навколишнього, а не тільки кайфувати під біти на Ютубі. Потрібно жити реально, а не віртуально!
Объяснение:
Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.
Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.
Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.
Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.
Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.
Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.