Василь Симоненко — поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна — святиня, відданість їй — його обов'язок і щастя.
Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає уособленням рідного краю, всієї Вітчизни. Колискова матері, білі лебеді на стіні рідної хати, вишневий садок, тополі все життя супроводжували поета, були разом з ним, стали часткою його духовного багатства. Ці образи навіяли йому такий шедевр інтимної лірики, яким стала відома пісня "Лебеді материнства". Мати щиро зустрічає сина, вона завжди ділиться з ним своїми роздумами, вона дає йому свої материнські поради і вірить, що син розуміє її:
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Образи матері і Вітчизни недаремно ставляться у пісні поряд, вони для кожної людини священні, наповнюють її почуттями гордості і гідності, роблять її сильною і непереможною. Патріотичний мотив вірша звучить як материнський заповіт.
Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину!
Слова В. Симоненка — справжнє коштовне надбання, над його поезією навіть час не владний.
Объяснение:
Якось Сашко вирішив піти у ліс позбирати грибів. Ішов Сашко, ішов собі не думаючи, куди він може потрапити, та побачив дуже милого та маленького їжачка. Сашко звісно пішов за ним, думаючи, що той його приведе до грибів. Але не так сталося, як гадалося, і їжачок привів Сашка до зачарованої доріжки із давно опалого з дерев листя, а самі дерева там були моторошні та навіть від малесенького вітерця дуже страшно скрипіли. Але Сашко в нас безстрашний і пішов далі, і побачив якесь створіння поблизу себе. Придивившись він побачив лісового духа, який на диво не помічав Сашка, і лише кружляв навколо дерев. Цей світ був дуже моторошним та без кольорів життя. Але коли Сашко повернувся додому і розповів про це мамі, виявилося, це був не інший світ, а просто мертвий ліс, а лісовий дух, це зелений пар від болота, який літав, як привид лише через вітер. Усе має логічне пояснення.