Відповідь: Напевно кожен читач, який цікавився творчістю Шевченка. Був захоплений його творами, читаєш і розумієш, що буря емоції вирує всередині. Хочеться і плакати, і сміятись. І мені інколи здається що Тарас Шевченко побував у майбутньому і познайомився з кожним із нас, щоб кожного заділи за живе його твори. Я з впевненістю можу сказати, що він і мене покорив. Але і в нього життя було не найкраще, але він був сильним і зміг перебороти всі тяжкі перепони. І дати промінчик сонця в наш теперішній час. Показати майбутньому поколінню як тоді жили, веселились. Він нам показує не лише те як було добре, але і показує справжню картину того часу.
Тому на мою думку творчість Шевченка є прекрасною. Вона може напевно когось і образити, але потім образа зникає, адже є ж всеж там щастя і розуміння того, що ми живемо і можемо подивитись минуле через книжки.
Я погоджуюся з цим твердженням, тому що якщо людина є хитрою, лукавою, і цим добуває собі багатство, як то кажуть "йде по трупам", то таку людину наврядчи хтось буде любити й поважати, в неї буде багато знайомих через гроші, але не друзів. І ці знайомі швидко покинуть таку людину, тільки-но в неї закінчаться гроші. Також, якщо серце в беззаконної людини ще не стовідсотковий камінь - в неї будуть постійні муки совісті, що може дуже погано сказатися на психічному стані, й навіть дійти до божевілля. Якщо ж людина правдива, хоч вона й бідна, в неї нема мук совісті, вона живе чесно - в неї не буде й заздрощів. Недарма кажуть, що бідні люди є більш багатими, бо вони можуть радіт простим речам, таким як синє небо, яскраве сонечко та ін. Також, якщо людина живе правдою - вона буде гарним товарищем та робітником, усі будуть іі любити й поважати. Тому, особисто я вважаю, що краще жити чесно, правдою, нехай й бідно, але ніхто про тебе слова поганого не скаже, ніж заможно, але нечесно - коли усі будуть тебе ненавидіти, по чорному заздрити й розпускати погані плітки.
Автор «Слова…» осуждает эгоизм русских князей, раздоры и местническую политику. На примере похода на половцев Новгород-Северского князя Игоря показано, к чему приводит их нежелание отстаивать общерусские интересы. Игорь идет в поход на половцев один, никого не слушая, а потому и терпит поражение. Он самостоятельно отправляется в поход из-за славы, князь, безусловно, любит свою родину, но желание личной славы правит им, несмотря на то, что с самого начала его предупреждают о поражении многочисленные «знамения»: Солнце ему тьмою путь заступало; Ночь стонами грозы птиц пробудила, Свист звериный встал, Взбился див — Кличет на вершине дерева, Велит прислушаться… Но все же автор симпатизирует Игорю, ведь он действительно отважный, храбрый, настоящий воин, который готов умереть за землю русскую: Скрепил ум силою своею И поострил сердце свое мужеством; Исполнившись ратного духа, Навея свои храбрые полки На землю Половецкую За землю Русскую Но эгоизм и безрассудство князя, привели к междоусобной борьбе, поскольку князь заботится о своей чести больше, чем о чести родины.Слово о полку Игореве», без сомнения, является достоянием русской культуры. Оно отразило в себе главное бедствие своего времени – слабость государственного единства. Однако, важно отметить, что «Слово…» - удивительно поэтичное и глубокое произведение. Основа произведения – поход Игоря Святославича на половцев. С небольшими силами, «не сдержав юности», как о нем говорит летопись, от отправился в далекий поход. На мой взгляд, автор «Слова..» восхищается храбростью и смелостью Игоря, однако он слишком молод, и, возможно, этот поход был не совсем обдуманным поступком. Князь Игорь – истинный патриот, но, как известно, один в поле не воин. По-моему, поход князя на половцев стал тем событием в истории Русской земли, которое показало важность объединения государства.
Відповідь: Напевно кожен читач, який цікавився творчістю Шевченка. Був захоплений його творами, читаєш і розумієш, що буря емоції вирує всередині. Хочеться і плакати, і сміятись. І мені інколи здається що Тарас Шевченко побував у майбутньому і познайомився з кожним із нас, щоб кожного заділи за живе його твори. Я з впевненістю можу сказати, що він і мене покорив. Але і в нього життя було не найкраще, але він був сильним і зміг перебороти всі тяжкі перепони. І дати промінчик сонця в наш теперішній час. Показати майбутньому поколінню як тоді жили, веселились. Він нам показує не лише те як було добре, але і показує справжню картину того часу.
Тому на мою думку творчість Шевченка є прекрасною. Вона може напевно когось і образити, але потім образа зникає, адже є ж всеж там щастя і розуміння того, що ми живемо і можемо подивитись минуле через книжки.
Пояснення: