«Не бував ти у наших краях!» художні засоби Метафори «серце б’ється», «степ розтягнувся» Епітети «блакитні простори», «весняні очі» Порівняння «могили, як гори» Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити
твір у чому виявляється активна житєва позиція та максимальна самореабілітація людини дуже потрібно будь -ласка