Всеволод Нестайко - один з найулюбленіших дитячих письменників, чиї витвори зростили не одне покоління. Хто не пам'ятає славнозвісних "Тореадорів з Васюківки" чи "В країні Сонячних Зайчиків"…
Так от, 88 років тому в місті Бердичеві (Житомирська область) побачив світ майбутній письменник. У сім'ї Всеволода існувала цікава легенда, що мама народила його якраз коли читала Ремарка. Після пологів акушер жартівливо сказав їй: "Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!" Цікаво також, що першою його домівкою був будинок по вулиці Пушкіна. Коли його зруйнували, на тому місці з’явився дитсадок. Збіг чи пророцтво? :)Окремо варто згадати про сім'ю Всеволода. Його дідусь був відомим громадським діячем, деканом і парохом Української Греко-Католицької церкви у Бучачі. Подейкують, що саме від нього, хлопець успадкував чудове почуття гумору. Батько письменника загинув у концтаборі, коли сину було всього три роки. Чекісти заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем і воював на боці УГА. Мама викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою милосердя в російській армії. Коли почалась Перша світова, їх з батьком розділила лінія фронту. В часи Другої світової та німецької окупації, жінка відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами. Всеволод не дуже любив згадувати цей нелегкий час. Та воно і зрозуміло. Кому захочеться пережити таке ще раз.
І все ж, незважаючи на важке дитинство, Всеволоду якимось чином вдалось зберегти оптимізм і бажання дарувати посмішки. Хоча, хто зна, можливо це протест проти відібраного та спаплюженого війнами, окупацією та радянщиною, дитинства.
Через важкі реалії війни, кілька класів школи Всеволоду довелося пропустити, надолужував все що міг самотужки. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько мріяв про море, кар'єру капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями. По закінченню школи був філологічний факультет Університету ім. Тараса Шевченка.
П'ятдесятирічна кар'єра письменника почалась з журналів "Дніпро", "Піонерія" і "Барвінок" та з видавництв "Молодь" і "Веселка". Тут йому пощастило познайомитись з відомими українськими письменниками: Наталею Забілою, Максимом Рильським, Павлом Тичиною…
Відповідь:
всі художні засоби не обіцяю, але пару знайдемо ))
епітети: небо високе-високе, синє та холодне, хмари аж сині, кошлаті, зеленяві блискавки, буйний та брудний потік, смішні, мокрі голови, дощ теплий, ніжні, випещені ніжки, сніг жовтий і брудний, хлопчик делікатний, вихований, річка чудна, сіра, покопирсана, ряба,
метафори: Нитка ріже, пішла телеграма, попливла вгору біла вісточка, дощ січе, грім тріщить, потік біжить-біжить, крига йде, річка суне та тріщить, сонце виглядає
порівняння: "А змій... хилитається, хвостом злегка водить, наче плава", "Щоки теж ніби оловом налиті", "дощ ллється з неба такими патьоками, наче там тисячі Федьків перекинули тисячу діжок з водою"; "дощ, як душ у бані, так і обливає", "лід на річці такий, як намочений сахар".
персоніфікація: Змій кокетує і хитає головою, телеграма "... пручається, виривається, от трохи не крикне...", "Змій ...диркає ... та шарпається і не розуміє нічого..",
Пояснення:
Так звичайно потрібні. Тому що вони співають історичні думи і балади.