ответ:
объяснение:
поема складається із вступу, 11-ти основних розділів, «епілогу», прозової передмови і «приписів». вступ і «епілог» є композиційним обрамленням поеми. у вступі поет декларує свій ідейний задум — оспівати ів. тут він утверджує ідею народності літератури і право українського письменства на існування та розвиток.
кожен розділ поеми сповнений драматичного напруження. на відміну від багатьох тогочасних драматичних поем, у шевченка, як і в письменників-декабристів, як і в олександра пушкіна, романтична лінія на другому плані. поет докладно вмотивовує події коліївщини як великого народно-визвольного руху. виступають у поемі, вперше в світовій літературі, справжніми творцями історії. це найповніше розкривається в розділах «треті півні», «червоний бенкет», «бенкет у лисянці», «гонта в умані» та інших. шевченко майстерно зобразив картини передгроззя, наростання народного гніву. напруженість збільшується з кожним розділом, швидка зміна подій створює відчуття руху. події подано в широкому епічному плані.
ответ: поема складається із вступу, 11-ти основних розділів, «епілогу», прозової передмови і «приписів». вступ і «епілог» є композиційним обрамленням поеми. у вступі поет декларує свій ідейний задум — оспівати ів. тут він утверджує ідею народності літератури і право українського письменства на існування та розвиток.
кожен розділ поеми сповнений драматичного напруження. на відміну від багатьох тогочасних драматичних поем, у шевченка, як і в письменників-декабристів, як і в олександра пушкіна, романтична лінія на другому плані. поет докладно вмотивовує події коліївщини як великого народно-визвольного руху. виступають у поемі, вперше в світовій літературі, справжніми творцями історії. це найповніше розкривається в розділах «треті півні», «червоний бенкет», «бенкет у лисянці», «гонта в умані» та інших. шевченко майстерно зобразив картини передгроззя, наростання народного гніву. напруженість збільшується з кожним розділом, швидка зміна подій створює відчуття руху. події подано в широкому епічному плані.
Объяснение:
Автор – Володимир Сосюра
Рік написання – 1944
Збірка – «Щоб сади шуміли»
Жанр: вірш-посилання
Літературний рід — лірика.
Вид лірики — громадянська (патріотична). Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.
Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.
Основна думка: любов до України є едністю з невід’ємних частин духовності людини Віршований розмір “Любіть Україну”: амфібрахій. Римування: перехресне. “Любіть Україну”
художні засоби Епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, краса, вічно жива і нова, очі ніжно-карі, багряні стяги, хмари пурпурові, весни світлі і щирі, небо голубе. Порівняння – «як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…», «як порох і як дим», «як та купина» Метафора «в просторів солодкому чарі» повтор – «любіть Україну», гіперболи – «без неї ніщо ми, як порох і дим», «люби її кожну хвилину», «вічні ми будемо з нею», персоніфікації – Україна «живе у стежках, у дібровах»; «в огні канонад, що на захід женуть чужинців…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь», «гудуть батареї», риторичні звертання «Любіть Україну!», «Юначе», «Дівчино!».