М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Тестові завдання до повісті М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять...” 1. На думку діда Дем’яна, лебедині крила під час польоту птахів:
а) свистять;
б) дзеленчать;
в) співають.

2. Якої пори року відбуваються події на початку твору?
а) Восени;
б)взимку;
в) навесні.

3. Дід Дем’ян розповідав Михайлику, що лебеді на своїх крилах приносять:
а) щастя;
б) життя;
в) казку.

4. Михайлик від діда дізнався про ключі:
а) срібні;
б) чарівні;
в) золоті.

5. Трапилося так, що іноді ключі могла загубити Михайликова...
а) бабуся;
б) мати;
в) тітка.

6. Михайлику дуже хотілося піти в лісову далечінь і подивитися з берега на лебедів, але:
а) не пускала мати;
б) не мав чобітків;
в) треба було йти до школи.

7. За неслухняність мати називала Михайлика:
а) розбишакою;
б) халамидником;
в) вариводою.

8. Чим скористався Михайлик для катання на льодяній гірці?
а) Ночовками;
б) санками;
в) ослінчиком.

9. Михайлик з бабусею ходив до:
а) лісу збирати гриби та ягоди;
б) церкви;
в) церковного титаря.

10. Всі діти боялися на селі:
а) ходити до лісу;
б) титаря;
в) бабусю Михайлика.

11. Однокрила качка у дворі Михайлика вміла:
а) розбиратися в людях;
б)захищати своїх каченят від собак;
в)передбачати погоду.

12. Яке прислів’я використав дід Дем’ян, характеризуючи Юхрима Бабенка?
а) „Сто друзів – це мало, один ворог – це багато”.
б) „Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак”.
в) „Не чоловік, а варивода!”

👇
Ответ:
yan551029
yan551029
23.12.2022

ответ:1 в 2а  3б 4 в 5б 6б 7в 8 а 9 б 10 11а 12

Объяснение:

4,8(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lera08862
lera08862
23.12.2022

В оповіданні Любові Пономаренко "Гер переможений" йдеться про те, як після Великої Вітчизняної війни група полонених німців відбудовує українське містечко. Місцеві жителі не мають ненависті до цих нещасних, їм скоріше жаль їх, тому вони намагаються до полоненим: дають їм їжу, старий одяг. Тільки діти подекуди виявляють вороже ставлення до чужинців. Незважаючи на це, німці люблять місцевих дітлахів, бачачи в них своїх малюків, що залишилися на далекій батьківщині. Особливо виділяється з групи полонених брудний хворий на сухоти німець Фрідріх. Він намагається розважити жорстоких дітей, пестить їх, співає їм пісні, робить прикраси з цеглин. Так, він переможений, але він — живий, він не втратив снаги до життя, уміння бачити красу в дрібницях. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме та поцілує власних дітей. На жаль, цьому не дано було виповнитися. Коли туга за батьківщиною стає нестерпною, а хвороба виснажує, Фрідріх кінчає життя самогубством. Через багато років у стіні будинку, який зводили полонені, знаходять рукавицю з фотокарткою, із якої дивляться дві дівчинки, доньки Фрідріха, і немов запитують: "Ви не знаєте, де наш тато?

4,6(91 оценок)
Ответ:
Annsad12121
Annsad12121
23.12.2022

Объяснение:

Дорогою ціною» — повість українського письменника М. М. Коцюбинського. Дія відбувається у 1834–1836 роках, саме тоді,коли в Україні існувала панщина

Головний герой оповідання — Остап Мандрика. Змалку він, «затаївши дух», слухав розповіді свого столітнього діда про Запорізьку Січ, про боротьбу українського народу за волю. Ці розповіді будили в голові дитини химерні мрії, формували вояцький запал. Пізніше, ставши дорослим, Остап на собі відчув соціальну несправедливість, і бунтарський дух його загартовувався. Він почав мріяти про волю і готовий був заплатити за неї дорогою ціною. Сила його прагнення до волі, як і прагнення усього українського селянства, підкреслюється метафорою: «Ярмо було накладене на шию дикому турові» й порівнянням: «Мов талії води під теплим подихом весни річкою текло вкраїнське селянство». Люди ховалися від панів, мов від дикого звіра. Остап любив рідний край, йому тут був знайомий кожен кущик, кожна стежка. Та панщина розлучила його з домівкою, до того ж пан погрожував віддати юнака в солдати, покарати за бунтарський характер. Хочу звернути увагу на те, що Остап не самохіть утік з України. Нижче наведена цитата доводить об'єктивність моєї думки.

Коли селянин опинився за Дунаєм, дивне почуття обхопило груди: замість радості — сильне обурення охопило його істоту. В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у рідному краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки. Однак, втеча за Дунай не принесла Остапові сподіваної волі. Разом із Соломією за короткий час перебування у плавнях, вони зазнали багато горя і страждань. Незабутнє враження полонить душу і серце, коли читаєш рядки оповідання про те, як знесилені, голодні молодята довго не могли вибратися з безмежного моря комишу. Особливе значення для розуміння Остапа мають описи його думок і переживань, коли він залишився у плавнях сам. Він не хоче вмирати, він хоче жити, бо «не зазнав усього, не жив ще». Йому хочеться відкритими очима подивитися на сонце, побачити світ божий, людей і кохану жінку.

Остап Мандрика — художнє втілення народної неприязні до панів, прагнення до волі. Він ненавидить рабські душі, не розуміє тих, хто з панського ярма. Мужність, волелюбність, готовність до боротьби, вірність у коханні.— саме на цих рисах акцентує увагу автор. Однак, тогочасні умови життя не сприяли пошукам правди, справедливості, поваги до простої людини.

4,7(24 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ