Бджола мала, а й та працює.Без охоти нема роботи.Добре роби — добре й буде!Заклопотався, як квочка коло курчат.Коли почав орати, то у сопілку не грати!
Ех Вітько, Вітько!..
25 липня 1964 року в селі Великі Чаплі мала відбутися незвичайна подія: о сьомій годині ранку Вітька Горобець буде стрілитися на дуелі з Петром Білим за селом, біля третього колгоспного ставка. Якраз отам, де три плакучі верби до самої води схилили свої довгі гнучкі віти, де колись Вітька потай від рибника витяг на вудку отакезного дзеркального коропа, котрого в нього потім украв кіт Васька...
Умови дуелі:
1) Дистанція — 12 кроків.
2) Зброя — вогнепальна.
3) Право першого пострілу — Вітька Горобець.
4) Секунданти: Федько Котигорошко (старший) та Юрко Гречаний.
«Неймовірні пригоди Івана Сили» – чарівна пригодницька повість О. Гавроша, в якій розповідається про реальну постать минулого сторіччя. Справжнє прізвище Івана – Фріцак. Цей чоловік славиться своїми подвигами як український боєць, силач та артист цирку.
Іван причаровував усіх своєю надлюдською фізичною силою. Ріс хлопець на Закарпатті, а трохи згодом перебрався до міста на заробітки. Працюючи вантажником, парубок за півдня справлявся з планом робіт саме завдяки своїй силі.
Іван мав нелегку долю. Звичайно, його важко було не помітити впливовим людям і влаштувати у житті. Проте трохи згодом Сила втратив свого наставника в аварії, а потім опинився у тюрмі за звинувачення у вбивстві. Чимало інших поневірянь траплялось у житті Івана, але головне – це те, що у кожному з випадків він вмів залишатися людиною.
Іван Сила – справжній богатир Карпат, який уславив нашу Україну своїми спортивними подвигами. Приклад цього атлета надихає кожного з нас розвивати свій талант та у будь-якій ситуації залишатися людяними та чуйними.
Объяснение:
Білі руки роботи бояться
Більше діла — менше слів
Більше робити, а менше — говорити
Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш
Без діла слабіє сила
Без охоти нема роботи
Без охоти не скоро йдуть до роботи
Був би початок, а кінець якийсь та буде
Без початку нема кінця
Будинки зводять не язиком, а сокирою
Була б охота — знайдеться всяка робота
Була б охота — буде гарна робота
Від діла до діла у кожного своя дорога
Із шкури вилазить — так робить
Так багато діла, що аж голова біла
Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота
Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу).
Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!
Добрий початок, половина діла.
Задихався, як віл в борозні.
Кінець діло хвалить.
Кому до поту, а кому в охоту.
Ніколи — і носа втерти.
Наліг, як циган на ковадло.
От тобі віз і перевіз.
– Оце тобі все діло зробив.
Очам страшно, а руки зроблять.
Роботи — до сьомої суботи.
Тягни кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, — та само собі і приказує).
Узялися за діло, як воші за тіло.
Щира праця мозолиста
Бджола мала, а й та працює
Діло майстра величає
Для нашого Федота не страшна робота
Ранній пізньому не кланяється
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися
Без труда нема плода
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти
Не побігаєш — не пообідаєш.
Де руки і охота, там спора робота.
Не журись, та за діло берись.
Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Гірко поробиш — солодко з'їси.
Доки не впріти, доти не вміти.
Хто дбає, той і має.
Попороби до поту, то й поїси в охоту.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Лежачого хліба ніде нема.
Білі руки чужі труди люблять.
Без діла жить — тільки небо коптить.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Маленька праця краща за велике безділля.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Не святі горшки ліплять.
Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.
Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!
Роботящі руки гори вернуть.
І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Доброму коневі — не довгі версти.
У вмілого руки не болять.
В умілого і долото рибу ловить.
Коваль клепле, доки тепле.