Гуси-лебеді-це символ лебединої краси – неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим).
"Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила".
Объяснение:
Мої враження від новелли О. Генрі "Дари волхвів"
Объяснение:
Мені сподобалась ця розповідь, тому що в ній передана справжня щира і гаряча любов. Джон (вже точно не пам'ятаю імені) і Делла сприймають Різдвяну традицію дарувати один одному подарунки не як обов'язок, а як привід зробити один одному приємно і показати один одному своє кохання. Кожен з них готовий пожертвувати найціннішим для подарунка коханій людині. І Джону, і Деллі в кінці твору не прикро за те, що вони даремно продали те, що було їм дуже дорого; їм сумно від того, що улюблений кожен з них не зможе скористатися подарунком, який той раніше так сильно хотів. Але цю печаль затьмарює велика радість ... Велика радість любові і очікування свята.
Сам сюжет новели захоплюючий і до кінця залишає читача в якійсь напрузі. Письменник показав тільки душевні переживання і вчинки Делли (детально описано те, як Белла змушена була відрізати своє волосся, а потім шукала подарунок коханому), а вчинки Джона залишаються для читача невідомими. Тому до кінця здається, що Джон скористається ремінцем для годинника. Але в кінці виявляється, що Джон продав свій годинник, щоб купити гребінці для волосся коханої: це, мабуть, і є самим несподіваним моментом твору.
О. Генрі у всіх своїх новелах дуже детально показував внутрішній світ своїх персонажів.
Настало тепеле-тепле літечко. Ясно світить тепле та ласкаве сонечно, прогріває землю, річки й струмочки. Яка чудова пора. Десь чути цвірінькання пташок, десь дзижчання бджілок-трудівниць. Повсюди кипить робота.
Неподалік від струмочка скакав молодий коник-стрибунець на ім'я Красень .Був він гарний, вишуканий, кольоровий і цим дуже силно гордився.
Одного дня він зустрів зграйку собі подібних стрибунців. Кожен з цих чомось відрізнявся однин від одного, всі вони були цікаві та гарні. Проте не такі як наш герой. Красень одразу ж усім сподобався. Минав час. Всі дні коник проводив у іграх зі своїми новими друзями. Пройшов тиждень, другий, третій... Друзі почали набридати Красеню. Дружні стосунки руйнувалися на очах. І ось Красень сказав, що йому всі набридли й остогидли. У відповідь друзі дуже образились і пішли.
Одного чистого дня наш коник прогулювався в травиці коло струмочка, там де колись сустрів своїх друзів. Вирівшивши підійти трішки ближче до водички, коник пострибав вперед. Ой, біда, з води вистрибнула велитенська жаба. Красень дуже перелякався, що навіть не зміг тікати, а лише голосно кричав слова :"До ть, будь ласка!! Рятуйте".
Почувши крики, зграйка коників-стрибунців прискакала на поміч, а коли побачили, що красень потрапив у біду, заходилися допомагати бідолазі. 10 хвилин боротьби з велитенською жабою не пройшли дарма. Ворог був покараний, а друг врятований. Красень дуже здивувався, що ті кого він образив прийшли йому на поміч і врятували.
Шокований коник-стрибунець просив щирих пробачь у друзів, які з радістю йому пробачили та взяли до своєї зграї.
Від того часу вони жили дружно та щасливо, в розумінні та злагоді.
ответ:нхз
Объяснение: