Україна - це найважливіше для кожного з нас. Ми любимо її, неначе рідну неньку, дякуємо їй за те, що вона так само кохає нас і попри всі невзгоди буде продовжувати так любити. Україна - це країна з добрими та розумними людьми, що довгі роки, на протязі багатьох століть боролися за свою незалежність. Українці - народ, який, так само, як і рідна земля, - ніколи не перестає боротися та не опускає руки. Доля України в наших руках. Ми, сини та доньки нашої неньки-країни, повинні зберігати усі традиції, що на протязі багатьох років поступово забувалися; ми повинні щиро кохати нашу чисту та гарну українську мову, поважати українські землі, будь то луги чи ліси, болота чи моря.
Ми завжди повинні пам'ятати, хто ми є, та з гордістю казати: "Я - Українець".
Объяснение:
Тема: поетична розповідь ліричного героя про вимріяне гармонійне життя людини серед чудової природи.
Головна думка: замилування гармонійним життям щасливих людей серед чудової природи.
Художні засоби:
Уособлення: качечка розмовляє з дітками своїми.
Метафора: «вода ставом стала».
Зменшувані суфікси (пестливі слова): качаточка, качечка.
Повтори (рефрен): «Тече вода …».
Повтори: «Тече вода край городу, вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати…».
Повтори (тавтологія): «Прийшло дівча воду брати, брало… ».
Кількість строф: дві.
Рими: горою – осокою, ними – своїми, стала – заспівало, погуляти – звати.