Літописи давнини — це історичні, літературні твори, які а мамають велике значення. Адже вони допомагають зрозуміти самобутність нації, створюють картину історичного розвитку нашої держави. Літописи ввібрали у себе книжні та фольклорні традиції літератури Київської Русі. Вони мають естетичну, історичну цінність і навчають нас розуміти, якого роду ми діти.
Повiсть минулих лiт цiкава тим, що в нiй зiбране не тiльки iсторичнi
факти, а й народнi перекази, легенди, iншi зразки фольклору.
Однiєï з вiдомих легенд, на основi якоï були написанi
лiтературнi твори , постiйне згадування про вмовляння волхвiв
киïвському князевi Олегу.
Лiтописання в нашiй краïнi бере
початок iз часiв князювання Володимира Мономаха. В Повiстi минулих лiт
помiщений його добуток Повчання дiтям.
Розквіт літописання в Україні-Русі припадає на час князювання Ярослава Мудрого, коли великої ваги надавалося книжній науці.
Роман багатий на яскраві образи. Головний героєм є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки - люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття - вони виловлюють тигрів в тайзі. Вони вступають в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.Роман закінчується оптимістично. Григорій перемагає Медвина в двобої. Багряний вірить у перемогу добра над злом, свободи над гнітом. Пригоди Многогрішного продовжуються,адже він продовжує свій путь, свою боротьбу.
Володимир I Святославич руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (969-978, 979-988), Великий князь КиївськийНаймолодший та незаконнонароджений син Святослава I Хороброго, великого князя Київського, та його коханки — ключниці його матері княгині Ольги Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир.Володи́мир II Все́володович (1053 — 19 травня 1125) — великий князь київський (1113—1125), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода I і візантійської княжни Марії (за іншими даними — Анни) з роду Мономахів. Прозваний Володимиром Мономахом. Хрещене ім'я Василь.
Літописи давнини — це історичні, літературні твори, які а мамають велике значення. Адже вони допомагають зрозуміти самобутність нації, створюють картину історичного розвитку нашої держави. Літописи ввібрали у себе книжні та фольклорні традиції літератури Київської Русі. Вони мають естетичну, історичну цінність і навчають нас розуміти, якого роду ми діти.
Повiсть минулих лiт цiкава тим, що в нiй зiбране не тiльки iсторичнi
факти, а й народнi перекази, легенди, iншi зразки фольклору.
Однiєï з вiдомих легенд, на основi якоï були написанi
лiтературнi твори , постiйне згадування про вмовляння волхвiв
киïвському князевi Олегу.
Лiтописання в нашiй краïнi бере
початок iз часiв князювання Володимира Мономаха. В Повiстi минулих лiт
помiщений його добуток Повчання дiтям.
Розквіт літописання в Україні-Русі припадає на час князювання Ярослава Мудрого, коли великої ваги надавалося книжній науці.