Особистість –це багатогранна жива істота, якій притаманні всі характерні якості людини. У кожній людині є своя незвичайна особистість яка формується з самого народження й розвивається на протязі всього життя дитини. По–перше, особистість у кожного індивідуальна, неоднорідна та різнокольорова по- своєму, формування особистості дитини, це дуже складний процес, що дуже важливо у ньому це правильне й вчасне виховання. Адже найголовнішу роль відіграє саме виховання. Не можна не згадати, соціальну–побутову сентиментальну реалістичну провість « Маруся» у якій головна героїня дівчина Маруся. Саме клопітке виховання батьків посприяло тому, що ця дівчина виросла дуже старанна, добра, чемна, а головне працелюбна та вихована чистою душею. Тому виховання грає тут основну роль. По-друге, виховання особистості притаманні не тільки батькам, але й більше навколишньому світові, людям які нас оточують та підтримають.Тому однією з головних ролей є також і виховання навколишнім світом. Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. З мого товариша Михайла завжди брали приклад всі. Як дорослі, так малі, адже він відрізнявся серед усіх своєю скромністю та наполегливістю, працею та великою працелюбністю. Цій поведінці великою мірою посприяло правильне виховання дитини й формування її особистості. Отже, чинники у формуванні особистості повинні переважати лише позитивні й гарні, бо виховання особистості це один з її основних та важливих етапів до життя в цьому світі.
Недаремно говорять: «Життя прожити — не поле перейти». І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: «На чужих помилках вчаться», — але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизуватися перед товаришами рухали вчинками героя оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки». Юрко — міський хлопчик, який кожного літа приїжджає до бабусі в село. Тося — сільська дівчинка. їй дуже цікаво спілкуватися з Юрком, той розповідає про місто різні історії. Дівчинка вірить, не здогадуючись, що всі історії не зовсім правдиві. Одного разу діти побачили, як дика качка вела свій виводок до води. Зворушлива картина. Але в Юрка виникло бажання спіймати таку здобич.Не звертаючи уваги на розпачливий крик качки, він забрав пташенят. Не зважав хлопець і на прохання й пояснення Тосі, чому цього не можна робити. Юрко запевняв дівчинку, що буде турбуватися про пташок. А чи потрібна його турбота качатам? Звичайно, що ні. Хоча вдома хлопець знайшов ящик, насипав зерна, пташенята гинули на очах. Юркові набридло дивитися на маленьких. Він полишив їх і пішов звати сільських хлопців, щоб похизуватися своїм уловом. Тося вже не могла стримувати свої переживання. Дівчинка забрала знесилених каченят і понесла до води. Юрко не знайшовши пташенят, одразу зрозумів, куди вони поділися. Прибігши в ліс до ставка,хлопці побачили Тосю. Дівчинка, поклавши на воду пташенят, водила руками по воді. Хлопці кинулися їй до але сили покидали каченят.Дуже хочеться вірити, що сім’я дикої качки все ж таки вижила. Юрко запевняв себе, що вони живі і щасливі. І хоча тепер він точно відчував свою провинні шкодував про скоєне, але виправити помилку вже не міг. Тож недаремно говорять: «Сім раз відмір, а один раз відріж». Жахливий вчинок, якому не можна знайти виправдання. Хлопець вчинив нерозсудливо, не прислухався до слів Тосі. Треба любити і берегти природу, прислухатися до порад друзів. Не можна бавитися пташенятами, їжачками чи будь-якими іншими братами нашими меншими. Ми всі є частинкою природи.
Особистість –це багатогранна жива істота, якій притаманні всі характерні якості людини. У кожній людині є своя незвичайна особистість яка формується з самого народження й розвивається на протязі всього життя дитини. По–перше, особистість у кожного індивідуальна, неоднорідна та різнокольорова по- своєму, формування особистості дитини, це дуже складний процес, що дуже важливо у ньому це правильне й вчасне виховання. Адже найголовнішу роль відіграє саме виховання. Не можна не згадати, соціальну–побутову сентиментальну реалістичну провість « Маруся» у якій головна героїня дівчина Маруся. Саме клопітке виховання батьків посприяло тому, що ця дівчина виросла дуже старанна, добра, чемна, а головне працелюбна та вихована чистою душею. Тому виховання грає тут основну роль. По-друге, виховання особистості притаманні не тільки батькам, але й більше навколишньому світові, людям які нас оточують та підтримають.Тому однією з головних ролей є також і виховання навколишнім світом. Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. З мого товариша Михайла завжди брали приклад всі. Як дорослі, так малі, адже він відрізнявся серед усіх своєю скромністю та наполегливістю, працею та великою працелюбністю. Цій поведінці великою мірою посприяло правильне виховання дитини й формування її особистості. Отже, чинники у формуванні особистості повинні переважати лише позитивні й гарні, бо виховання особистості це один з її основних та важливих етапів до життя в цьому світі.