Відповідь:
Остап Швидкий - невільник у татарина Сулеймана підтримував Павлуся і навчав його як себе вести з господарем. Він радив йомц говорити до господаря з пошаною і низько кланяючись, показувати з себе покірного, не втікати, бо вб"ють або продадут. А якщо вже так кортить втекти, то дочекатися кроащої пори - коли прийдуть козаки.
Пояснення: цитати, які підтверджують слова Остапа:
— З ними не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись... Що ж ти сказав?
— Я сказав, що як мені буде зле, то втечу.
— Дурень ти! Хто так говорить? Тобі треба було показувати покірного...
— Не роби того, нерозумна дитино! Вони тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові. Ти слухай, будь покірний, то пан тобі простить... Ти вижидай кращої пори.
Хто не мріє стати спортсменом? Хто не хоче бути сильним та здоровим? Мабуть, усі, хто займається спортом, мріють стати чемпіонами.
Я, як і більшість моїх ровесників, теж захоплююся спортом. Люблю грати у футбол, кататися на ковзанах. Я також пробував займатись і бігом, і стрибками, і гімнастикою, але особливих успіхів не досягав. Мої однокласники кажуть, що в мене немає здібностей. Але хіба займатися спортом повинні тільки "перспективні" хлопці й дівчата? А як же дізнатися чи "перспективний" ти чи ні, якщо тебе не розглядатимуть на фоні інших спортсменів. Тож на мою думку, спортом повинні займатися всі, хто відчуває внутрішню потребу в цьому. У кожного є своя спортивна вершина, і кожний прямує до неї своїм шляхом.
Софійка на початку твору читала казку про принца та Русалоньку. Імовірно, ідеться про твір Андерсена. А в цій літературній казці образ русалочки відрізняється від народних уявлень українців.
Любов русалоньки до принца — головна, центральна тема казки. Це тема не звичайної людської любові, а любові романтичної, приреченої, любові — самопожертви, любові, що не зробила героїню казки щасливою, але яка безвісти для неї не пропала, тому що не зробила її остаточно нещасною. У міфології русалка, втративши свою безсмертну душу в результаті зла, вчиненого над нею, як над людиною, може цю душу знайти, якщо змусить людину полюбити себе. Любов русалки й людини не обов’язково повинна бути взаємною. Русалка може не відповідати людині й погубити її, закохавши в себе. Але любов людини до неї — це головна сходинка до пошуку русалкою безсмертної душі. Тому вона повинна спровокувати людину, викликати цю любов будь-якими шляхами й засобами.
В Андерсена ця тема зберігається й переосмислюється. Русалонька хоче домогтися любові людини, хоче знайти безсмертну душу. «А чому в нас немає безсмертної душі? — смутно запитала русалочка, — я б віддала всі свої сотні років за один день людського життя, щоб потім теж піднятися на небо… Як я люблю його! Більше, ніж батька й матір! Я належу йому всім серцем, всіма своїми помислами, йому я б охоче вручила щастя всього мого життя! На все б пішла я — тільки б мені бути з ним і знайти безсмертну душу!..». Безсмертна душа русалочці необхідна, тому що їй дано всього триста років, це більше життя, але це єдина можливість існування, а безсмертна душа дає можливість жити вічно.