Трохи місцями поміняла.Написала, що пам'ятаю. Синекдоха- заробити копійку.Ноги моєї тут не буде. Метонімія-Америко, Німеччино, мовчіть!Інститут святкує своє сторіччя.Чайник закипів.Читати Франка. Метафора-Ці думки краяли мені серце.Вишневі пахощі вдарили в ніс. Оксиморон-Гарячий сніг.Живий труп. Постійні епітети-мова солов'їна.Мова калинова. Гіпербола-високий,як дуб.Ми не бачилися вже сто років! Літота-така малесенька, що ледве од землі видно. Риторичне запитання-чи знайде душа моя спочинок?Чи ж неповторне можна повторити?(друге речення ,здається, Ліни Костенко.Не пам'ятаю з якого твору.) Риторичне звертання-Вкраїно ,моя мила!Скажи мені,моя доле! Я не придумала:поетичний паралелізм,заперечне порівняння,уособлення,метаморфоза.
Це сталося приблизно місяця тому. Я йшла зі школи, і вже майже підійла до свого дому, як раптом побачила синичку з пораненим крилом, до якої вже підкрадався кіт, а та не мала можливості злетіти. Мені стало її дуже шкода, і я швиденько підібрала її і прогнала того нахабного кота. Коли я принесла синичку додому, мама почала мене сварити, але потім дозволила залишити синичку, доки у неї не заживе крильце. Я доглядала за нею, гралася, годувала, і ось вона вже одужала. Мені дуже не хотілося її відпускати, але їй на волі краще. Та тепер, вона кожного дня прилітає до мого вікна і я годую її, і розмовляю з нею.
так найди в интернете там есть