Хар-ка :
Грицько
За принципом контрасту виписано образ Грицька. Зазнавши багато горя змалку (його батьки померли від холери, коли він був ще зовсім малою дитиною) , Грицько, дійшовши літ, подався на заробітки. Важко працював два роки, але повернувся в село, купив землю, хату, завів господарство і почав думати про весілля. Шукав собі дівчини багатої та вродливої, а покохавши, одружився на сусідній наймичці, такій само сироті, як і він. Грицько, як і Чіпка, з дитячих років бачив і кривду, і несправедливість, але він ніколи не намагався чинити опір, бунтувати. Палкі Чіпчині слова не зачіпили його серце, але зародили тугу в чутливій до людського горя Христиній душі.
Кожна людина має у своїй душі власний та неповторний храм. І, можливо, зовсім несправедливо буде так казати, що душа – це купа цегли. Тому, що саме існування душі – чогось неземного – це вже щось святе. Господь вдихнув у людей життя, а разом із ним і почуття, переживання, думки, які заклали фундамент для великого, напрочуд гарного та вічного храму. Це справжнє підтвердження того, що душа – це храм.
Моя душа заслуговує на таке почесне звання. Бо купа цегли не в змозі написати таке:
Моя душа
Ще зовсім юна.
Відповідь:
1. Intermezzo на Кононівських полях;
2. Смерть Івана Палійчука;
3. Після смерті Мойсея народ карає Датана і Авірона;
4. Була зустріч ворожих родів Палійчуків( Іван) і Гутенюків (Марічка), Хлопець вдарив дівчину, а дівчина дала йому цукерку;
5. У Харкові, зав'язка: Рішення Сини змінити прізвище;
6. Урбаністичний роман "Місто", "Бритва";
7. Фітільов "Я(Романтика)";
8. Шумить велика "татова" сосна;
9. З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест;
10. Навіяний спогадами дитинства Олександра Довженка;
11. Вбивство майора Медвина Григорієм Многогрішним;
12. "Мартин Боруля", відновити давно втрачене дворянство, у земському суді.