Письмовий твір за творчістю Т.Г.Шевченка на одну з тем:1. Героїчне минуле України в творах Т.Г.Шевченка ; 2. Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т.Г.Шевченка "Сон", "Кавказ"; 3. Мрії Т.Г.Шевченка про майбутнє України; 4. Трагізм образу матері в поемі Т.Шевченка "Наймичка"; 5. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. НЕ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ГОТОВЫЕ ОТВЕТЫ
Объяснение:
за свободу і незалежність вільного краю і народних месників, поряд з видатними діячами визвольного руху України Т. Г. Шевченко у багатьох своїх творах зображує надзвичайний своєю моральною чистотою і силою образ звичайної української жінки, трудівниці, сестри, коханої і матеріМатір – це людина, якій кожен з нас зобов’язаний своїм життям, своїми перемогами і радощами, усім тим, що ми маємо у своєму житті. Мабуть, саме тому образ матері завжди був, є зараз і назавжди залишиться провідним образом у творчості письменників усього світу. Не є винятком і творчість ВеликогоКобзаря.Образ матері у творчості Т. Г. Шевченко – це образ жінки-робітниці, жінки, яка була вимушена усе своє життя гнути спину на панів, жінки, яка найчастіше не могла залишатися зі своєю дитиною, бо була кріпачкою і залежала від своїх господарів. Жінка у часи Т. Г. Шевченкобула безправною і зазнавала багато знущань від панів. Та не менше знущань було і від чоловіків, тому і в родині жінкам жилося не набагато краще. Наприклад, у своїй поезії «Якби ви знали, паничі…» Т. Г. Шевченко з болем у душі пише про жінку:Ще молодую – у могилуНужда та праця положила…»Жінка не мала змоги доглядати своїх дітей, бо щоб прогодувати свою родину, усі селяни повинні були кожен день працювати на пана. Тому найчастіше жінки залишали дітей вдома під наглядом старших, мріючи, що у них майбутнє буде кращим, ніж у їх батьків. Так, у поезії «На панщині пшеницю жала» («Сон») стомлена мати мріє про краще майбутнє для свого сина. Її любов до сина, незважаючи ні на що, безмежна, також безмежна і віра в те, що колись настане зовсім інший час:
«І сниться їй той син Іван.І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі».
Образ матері і її доля у творчості Т. Г. Шевченка зображується по-різному. Це й Катерина, яка не витримує тяжких життєвих випробувань і накладає на себе руки, і Ганна, яка все життя, спокутуючи свій великий гріх, працює в родині сина і любить його жертовно, самовіддано. Сам поет зазнав дуже мало материнської любові, але він щиро вірив у кращу долю матері та кращу долю її дитини:«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі