Це скорі ж за всього ДЗ з зарубіжньої літератури) Я склала етюд, тільки на тему «Природа навесні». Вот що получилося:
Природа — це не тільки маляр та матір усього живого. Це життя, це рослини й тварини. Матінка-природа — це пісня журавлина, що лине кудись вдалечінь, це скромні ромашки, які ростуть в чистому полі, це смугасті джмелики, що кружляють над запашними квітками й збирають приторно-солодкий нектар.
Як чудово навкруги навесні! Це час, коли природа пробуджується від зимової сплячки. Пробивається з-під землі перша соковита травичка, розпускаються бруньки на деревах, виростають перші квіти. Все навколо зеленіє, розкривається назустріч теплим сонячним променям, пахне ніжними ароматами.
Дуже приємно й цікаво ігати за пробудженням природи у лісі. З усіх боків лунає дзвінкий багатоголосий щебет птахів. Поглинені приємними клопотами звірі. Там заєць стрибає по купинах. А ось їжачиха вилізла з нірки. Весело грає на лузі лисиця з лисенятами. Життя навколо вирує!
Весна — це молодість, свято життя, продовження роду, буйство ніжної краси природи. Немає пори року зворушливіше й миліше.
Тож давайте берегти природу! Вона влаштована дуже мудро, але потребує нашого захисту.
Подивіться на маленьку працьовиту бджілку, що невпинно перелітає з квітки на квітку. Кружляючи в танці, вона розповідає сестрам, яка квітка є найароматнішою. Подивіться на кішку-маму, яка лагідно піклується про своїх гарненьких кошенят. Звірі теж здатні любити та співчувати.
Одного разу на вулиці пішов дощ. Та не простий, а кольоровий. Дивно, але кожний побачив це по-своєму. Комусь здалося, що це веселка розплескала свої яскраві кольори, хтось побачив сміх і радість, що спускається на людей з небес. А хтось побачив просто яскраве сяйво, що переливалося усіма найчудовішими кольорами та радувало людей! Усі мешканці планети зібралися разом та насолоджувалися кольоровим дощем. Кожен знайшов собі хоча б одного нового друга. Кожному здалося щось своє, проте усі зрозуміли, що сам Бог послав людям таке чудо, аби вони зрозуміли, що у всіх різні погляди на життя, але всі люди повинні допомагати одне одному та дружити.
Аналіз вірша "Лебеді материнства" Автор: В. Симоненко Рік: 1981 (вийшов друком) Жанр: ліричний вірш (колискова)Вид лірики: громадянська Провідний мотив: любов до матері й БатьківщиниВіршовий розмір: хорей Тип римування: суміжне Форма оповіді: монолог Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душіІдея: уславлення материнської любові до дитини; матір, як і Батьківщина, єдина для кожної людини, а вибрати їх не можнаХудожні засоби Повтор: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі». Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прийдуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть». Порівняння: «лебеді, як мрії». Інтонації: щирість, відвертість, довірливість, таємничість (досягнуто алітерацією звуків р, л).ось все що змогла знайти, сподіваюсь не завадить))
Це скорі ж за всього ДЗ з зарубіжньої літератури) Я склала етюд, тільки на тему «Природа навесні». Вот що получилося:
Природа — це не тільки маляр та матір усього живого. Це життя, це рослини й тварини. Матінка-природа — це пісня журавлина, що лине кудись вдалечінь, це скромні ромашки, які ростуть в чистому полі, це смугасті джмелики, що кружляють над запашними квітками й збирають приторно-солодкий нектар.
Як чудово навкруги навесні! Це час, коли природа пробуджується від зимової сплячки. Пробивається з-під землі перша соковита травичка, розпускаються бруньки на деревах, виростають перші квіти. Все навколо зеленіє, розкривається назустріч теплим сонячним променям, пахне ніжними ароматами.
Дуже приємно й цікаво ігати за пробудженням природи у лісі. З усіх боків лунає дзвінкий багатоголосий щебет птахів. Поглинені приємними клопотами звірі. Там заєць стрибає по купинах. А ось їжачиха вилізла з нірки. Весело грає на лузі лисиця з лисенятами. Життя навколо вирує!
Весна — це молодість, свято життя, продовження роду, буйство ніжної краси природи. Немає пори року зворушливіше й миліше.
Тож давайте берегти природу! Вона влаштована дуже мудро, але потребує нашого захисту.
Подивіться на маленьку працьовиту бджілку, що невпинно перелітає з квітки на квітку. Кружляючи в танці, вона розповідає сестрам, яка квітка є найароматнішою. Подивіться на кішку-маму, яка лагідно піклується про своїх гарненьких кошенят. Звірі теж здатні любити та співчувати.