М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Образ одного з героїв твору (Сергія чи Митька)​

👇
Ответ:
Muzahabiba
Muzahabiba
13.08.2022

Відповідь:

Складала паспорт літературного героя. Може щось пригодиться:

1. Митько (Дмитро Омельчук) - головний герой пригодницької повісті Ярослава Стельмаха "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера", який займає у повісті одне з центральних місць.

2. Твір не містить опису героя, лише є згадка, коли бабуся Митька каже про онука "Та де там погладшав! Худющий, як і був", а дід Трохим відповідає їй:  "… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло".

3. Вчинки героя: Митько рішучий, наполеглий, відважний. Коли потрібно було вмовити батьків Сергія відпустити його до бабусі в село, то Митько підготував заздалегідь цілу промову. Коли хлопці вирішили дізнатися, яка ж це таємнича істота живе в лісовому озері, то саме Митько запропонував брати в бібліотеці книги з зоології і шукати потрібну інформацію, "склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять, хоча першої-ліпшої хвилини можна було в них заглянути". Коли хлопці вночі побачили як пливе в озері невідоме страхіття і кинулися навтьоки, то саме Митько прийняв рішення, що він повернеться, щоб таки роздививтися це створіння: "Крім нас же ніхто його не бачив… Я не по-біжу! Щоб потім розказати!.. Яке воно… ". Коли химера лісового озера почала кликати на порятунок Василевим голосом, то Митко не побоявся  кинутися на дор хлопцеві.

4. Мова героя: У Митька добре підвішений язик. Саме Митько вів переговори з батьками Сергія, про те що вони обов"язково мусять відпустити їх до бабусі в село. І доводи наводив вагомі:  "... пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє перед-часному старінню наших організмів" А у селі їх чекало злиття "з природою після важкої праці й успішного закінчення п'ятого класу". І нехай для дорослих це виглядало кумедним, але мова героя свідчить про те, що хлопець він досить кмітливий.

5. Ставлення до героя інших  персонажів твору. Сергій поважає і признає авторитет свого друга. Це видно з того, як Сергієві було соромно, коли він заснув на посту і Митько задав йому  прочуханки. Зате коли сам Митько також заснув на тому ж посту, то Сергій не зловтішався, а накрив друга ковдрою. Бабуся  любить онука і не розуміє, чому батьки  нарікають на такого чудового хлопця.

6. Додаткові художні відомості... під час читання повісті видно як поступово змінєються хлопець. Його прагнення дізнатися, що ж за дивна істота живе в озері, настільки захопили хлопця, що він сам не помітив, як "вперше .. назвав ...ботанічку Іриною Семенівною". А ще, мені здається, якби Митько раніше дізнався, що Василь весь цей час їх дурив, то "вибив йому бубни", як пропонував Сергій. А Митько подякував Василю за те, що він "влаштував такі чудові канікули" Адже за цей час хлопці відкрили для себе такий світ, який Василю і не снився.

7. Автор позитивно ставиться до героя. Відчувається, що він вважає його хай і хлопчиськом, але досить відповідальним, відважним, справедливим.

8. Моє ставлення до героя. Мені подобається Митько своєю відвагою, наполегливістю, надійністю, вмінням вирішувати проблеми.

Пояснення:

4,6(67 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
elenagorodan
elenagorodan
13.08.2022

Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! КнигаВсеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.  

4,6(3 оценок)
Ответ:
ulylsh
ulylsh
13.08.2022
Михайло грушевський (портретний нарис у публіцистичному стилі)чи то світлини, чи то барельєфне зображення цієї видатної людини, завважуєш деякі характерні риси: високий лоб, розкішне «нижнє обрамлення» — борода. а ще незмінно — окуляри. це така перша констатація, скажімо, зовнішніх даних. та михайло грушевський, насамперед, — історична постать!  те, що михайло сергійович грушевський — перший президент україни, у радянські часи не тільки приховували, а свідомо нищили факти цього. влада прагнула доказати, що україна — слабка та не може мати своєї державності, тому її слід «присоединить». окрім того, грушевський — найвидатніший український історик, інтелектуал зі світовим ім'ям. він прожив своє плідне життя на зламі століть: 34 роки у xix столітті (народився в 1866 році) і 34 роки в xx столітті (помер у 1934 році). ця, певною мірою, умовна межа, що поділила навпіл життя геніальної людини, причетної відразу до двох століть, була для українського народу початком національного відродження й боротьби за державність. усе своє життя великий український учений та історик, голова української центральної ради і перший президент україни, присвятив боротьбі за створення української держави. придивляюся до рис обличчя михайла сергійовича на декількох світлинах — ніде не бачу усмішки. думаю: ось так йому боліло за вкраїну, що навіть для сімейного альбому він не посміхнувся перед фотографом. грушевський ґрунтовно підходив до всього, за що брався, — він писав історію і творив її, займаючи високі посади в українській державі. його геній, напевно, полягав у тому, що обміркувавши й дослідивши ідею української державності, він безпосередньо намагався реалізувати її в умовах народно-демократичної революції в україні 1917-1921 pp. саме це викликало шалену лють із боку імперських великодержавників. для них він назавжди став «зубром українського буржуазного націоналізму», твори якого в агонічному нападі намагалися вилучити і з продажу в книгарнях, і насамперед, — із бібліотек, а їхнього автора — із пам'яті народу. відновлення державності україни в 1991 році врятувало спадщину м. с. грушевського, уважне вивчення якої лише розпочинається, адже за радянських часів на вивчення творчої спадщини вченого й державного діяча (понад 2 тис. праць) була накладена заборона. навіть такий сумний факт викриває партійно-радянський імперіалізм: м. грушевський похований на байковому цвинтарі неподалік каплиці, але щоб відвідувачі каплиці не звертали увагу на надгробок із викарбуваним ім'ям, його повернули іншим боком до тих, хто проходив поруч. навіть таку ганебну річ додумалися зробити, аби в черговий раз спробувати відокремити грушевського від рідного народу.  так би хотілося хоч на одній світлині побачити усмішку пана михайла. він замислено дивиться на мене, ніби запитує: «а що ти зробиш для україни? до чого докладеш рук, щоб процвітала наша земля? » мине ще небагато часу, і я постараюсь відповісти на це питання. 
4,4(91 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ