Цитатна характеристика Галі і Мотрі з твору "Хіба ревуть воли...":
Мотря:
Зовнішність та стан: "...шле старостів до Мотрі Жуківни — бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої, що жила в сусідах, удвох з старою матір'ю."
Хазяйновитість: "Чепурить її, прибира. Діждали весни, — город одкопала, скопала, засадила; хату вимазала, оббілила; призьбу жовтою глиною підвела; коло хати віником обмела. Чисто кругом — любо глянути, і огородина зеленіє..."
Щастя: "Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою "
Нещаслива доля: " Як підстрелена горлиця тіпається б’ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку "
Галя:
Галя у дівоцтві: "Така ж весела, хороша, — хоч би на крихту змінилася; така ж смілива, жартівлива... "
Щастя: "І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини? "
Переживання за Чіпку і його б життя: "Галя мовчала. Глянув на неї Чіпка та й здивувався: пожовкла, з лиця спала, зморщилась..."
Чіпка про Галю: " Що не кажи, а Галя дівчина гарна!"
Мені дуже подобається міфологія давної Греції та Давнього Риму. Світ безстрашних героїв та жахливих чудовиськ не може оставити байдужим. Герої стародавньої міфології вчать нас бути хоробрими, допомагати слабким та вірити в чудо. Майже всі персонажі міфології викликають в мене почуття захоплення, особливо Геракл та його дванадцять подвигів, боротьба Персея зі страшними чудовиськами, пригоди молодого Персея.
Але серед великої кількості розумних та сильних міфологічних персонажів, більш за всіх мені подобається добрий та справедливий титан Прометей. Його подвиг полягав у тому, що він викрав вогонь у богів Олімпа, щоб поділитися їм з людьми. За його до люди стали незалежними від богів. Герой навчив людей писати та рахувати. Показав населенню деякі ремесла, навчив добувати та робити різні предмети із металу. Раніше не мали змоги виходити в море, а тепер Прометей Показав їм, що можна будувати судна.
Люди навчилися робити ліки та боротися зі хворобами. Коли люди навчилися все робити самі, вони перестали поважати та молитися богам Олімпу. За цей найголовніший бог Олімпу Зевс і захотів покарати доброго титана. За щиру до людям Прометея прикували до скелі. Вдень сонце нещадно палило його тіло, вночі поливав холодний дощ. Але на цьому муки героя не закінчувалися, щодня величезний орел усаджувався на груди Прометею і клював його печінку