Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Мес зруйновані гріхом відносини із Богом. Головна ідея Старого Завіту — договір Бога Ягве з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:
«Я — Бог Ягве: нехай не буде для тебе інших богів, окрім мене»;«Не рідніться з іншими (язичницькими) народами».Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:
Доісторичні книгиІсторичні книгиНавчальні (поетичні) книгиПророчі книги
вистава, видовише, шо об’єднує різноманітні форми
нар. театр, мист-ва, драм, дії, які передавалися із
покоління в покоління у виконанні непрофесійних
(самодіяльних) акторів. Найбільш характерні такі
види: 1) обрядові зооморфні ігри; 2) драм, вистави
(сцени) побутового характеру; 3) ляльковий театр;
4) власне драми (з розгорнутим сюжетом). Обрядові
ігри джерелами сягають глибокої давнини; у різних
народів вони розвивалися на грунті календарних і
сімейних обрядів, у яких велику роль відіграє культ
родючості, шо входить до аграрної магії, тотемізму,
сакралізації явиш природи.