Малий, розумний, допитливий, трохи бешкетливий хлопчина Михайлик по-своєму сприймає світ, любить все, що його оточує. Із зацікавленням гає за пробудженням природи весною, за лебедями в блакитному небі, що прилітають з теплих країв, розпитує про все у дідуся, з бабусею ходить до церкви.
Михайлик по-особливому любив читати, ладен був все віддати за нову книгу, читав вночі під каганець, бо мама забороняла, вважаючи книги злом. Одного разу за «Пригоди Тома Сойєра» Михайлик для Юхрима Бабенка вкрав чотири склянки гарбузового насіння, яким поділився із жебрачкою. За дві склянки насіння отримав для читання лише казки.
Влітку разом із Мар*яною рвуть черешні, намагаються зрозуміти, про що книга, яку дав піп, ходять з дідом на рибалку. Особливим у житті героя була зустріч з дівчинкою Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Вона була його шкільною подругою, гарно співала, усім вміла співчувати.
Важким ударом була для Михайлика смерть дідуся та бабусі. Його всіляко підтримували Люба і матір. Додому повертається Панас Дем*янович. Син не відразу пізнає батька. Розумного хлопчика вчителька Настя Василівна записує одразу до другого класу. До школи ходити не було чобіт, батько носив школяра на руках. Але незабаром настала радість для дитини: тато купив йому бублика з маком і чоботи.
Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно , чуйна. Це вона «пособила» Стельмахам не їхати з Поділля в Херсонські степи… Як і тітка Василина, Люба співуча: «В них живуть голоси… предків». Героїня розуміє проблеми іншого і сприймає їх, як свої. Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда». Дід Дем’ян занеміг і незабаром помер. Не надовго пережила свого чоловіка і бабуся Михайлика. Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. Джерело: https://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-harakteristika-batka
Повість Івана Франка-Захар Беркут навчає нас бути сміливими і виражати свою особисту думку так як Мирослава.Адже вона не побоялася того що Тугар Вовк був проти того щоб його донька одружувалася з Максимом Беркутом,і вона проти його волі була з Максимм.Образ Захара Беркута вчить нас того що потрібно зважати на інших а не діяти лише те що сам задумав.Це він показав тим що хоча громада йому і довіряло він робив ті рішення які вподобають усі громадяни. А в загальному ця повість вчить нас замислюватися над своїми вчинками і бути чесними та справедливими. Також вона просуває патріотизм до своєї землі, так як громадяни Тухольщини билися до останнього аби не дати прохід через Карпати. А в першу чергу вона показує любов Мирослава до Максима і як людина може пожертвувати своїм тілом заради коханої людини.
ответ: Автобіографічний твір
Малий, розумний, допитливий, трохи бешкетливий хлопчина Михайлик по-своєму сприймає світ, любить все, що його оточує. Із зацікавленням гає за пробудженням природи весною, за лебедями в блакитному небі, що прилітають з теплих країв, розпитує про все у дідуся, з бабусею ходить до церкви.
Михайлик по-особливому любив читати, ладен був все віддати за нову книгу, читав вночі під каганець, бо мама забороняла, вважаючи книги злом. Одного разу за «Пригоди Тома Сойєра» Михайлик для Юхрима Бабенка вкрав чотири склянки гарбузового насіння, яким поділився із жебрачкою. За дві склянки насіння отримав для читання лише казки.
Влітку разом із Мар*яною рвуть черешні, намагаються зрозуміти, про що книга, яку дав піп, ходять з дідом на рибалку. Особливим у житті героя була зустріч з дівчинкою Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Вона була його шкільною подругою, гарно співала, усім вміла співчувати.
Важким ударом була для Михайлика смерть дідуся та бабусі. Його всіляко підтримували Люба і матір. Додому повертається Панас Дем*янович. Син не відразу пізнає батька. Розумного хлопчика вчителька Настя Василівна записує одразу до другого класу. До школи ходити не було чобіт, батько носив школяра на руках. Але незабаром настала радість для дитини: тато купив йому бублика з маком і чоботи.
Объяснение: