1)Я ніколи не був скиглієм , терпляче зносив і батіг , і хлудину , і запотиличник
або
вчився я добре , вчився б напевно , ще краще , аби мав у що взутися . Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжкт , я мчав до школи , наче ошпарений . Напевне , тільки це навчилл так бігати , що потім ніхто в селі не міг перегнати мене , чим я неабияк пишався
2)Та є в мене , коли послухати інших одних , слабкість , а коли повірити іншим - дурість , саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха...
3) относится и ко второму тоже
4)Хоч я й дуже ліс , але побоюсь його душі ,
А ще я люблю , як з лісу несподівано вигулькне хатина , заскріплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська . І люблю коли березовий сік накрапає із жолобка .. Люблю напасти на лісове джерело і дивитись , як воно коловертнем викручується з глибини . І люблю , коли гриби , обнявшись , мов брати , збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві . Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки
5) Не уверена
6)Я не дуже кривлюсь , коли треба щось робити , охоче до дідусеві , пасу нашу вредюгу коняку , рубаю дрова , залюбки гострю сапи , люблю з мамою щось садити або розстеляю по весняній воді і зіллю полотно , без охоти , а все таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим"
Також, за для того, щоб робити подвиги, не потрібно бути супер-героєм, потрібно просто бути собою та робити те, що підказує тобі твій внутрішній голос.