М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Характеристика Міо до та після зустрічі батька​

👇
Ответ:
nik896
nik896
28.02.2020

Головний герой Буссе жив у Стокгольмі з прийомними батьками –  тіткою Едлею і дядьком Сікстеном,, для яких він був тягарем. Він був самотнім і мріяв про сильного й люблячого батька, як у його друга Бенка. Проте раптом життя головного героя змінили чарівні предмети — золоте яблуко, ключ до Країни Далекої, джин із пляшки. Вони до Буссе залишити злий земний світ і потрапити у світ добра й любові. У казковому світі він отримав усе, чого так не вистачало в реальності: нове ім’я, трояндовий садок, вірного коня Міраміса, а головне — рідного тата-короля.

4,6(98 оценок)
Ответ:
Weronica98
Weronica98
28.02.2020

Відповідь:

Головний герой Буссе жив у Стокгольмі з прийомними батьками –  тіткою Едлею і дядьком Сікстеном,, для яких він був тягарем. Він був самотнім і мріяв про сильного й люблячого батька, як у його друга Бенка. Проте раптом життя головного героя змінили чарівні предмети — золоте яблуко, ключ до Країни Далекої, джин із пляшки. Вони до Буссе залишити злий земний світ і потрапити у світ добра й любові. У казковому світі він отримав усе, чого так не вистачало в реальності: нове ім’я, трояндовий садок, вірного коня Міраміса, а головне — рідного тата-короля.

4,8(85 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
hdjddngddh
hdjddngddh
28.02.2020

Відповідь:

Я дуже люблю читати, і у мене багато улюблених героїв. Це й благородний лицар Айвенго, і не менш благородний розбійник Робін Гуд, і Дон Кіхот. Але найбільше мені подобається Тіль Уленшпігель з твору Шарля да Костера "Легенда про Тіля Уленшпігеля". 

Тіль - мій улюблений літературний герой. Він завжди дуже кмітливий, веселий та винахідливий. Його життя було нелегким, на його долю випали й страждання, але Тіль часто знаходив вихід з найскрутніших ситуацій. Він виходив переможцем навіть тоді, коли протистояв людям, у яких багато грошей та влади. Мене дуже приваблює те, що Уленшпігель - оптиміст, бо ніколи не падає духом. А ще мені подобається його любов до життя.

АБО

Мій улюблений детектив (про літературного героя Артура Конан Дойля-Шерлока Холмса)

Ім'я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з'явилося в повісті «Етюд в яскраво-червоних тонах». На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм методом найтонший аналіз обставин, у яких скоєно злочин, вивчає характер людей, причетних до злочину, і на підставі незначних, на перший погляд, деталей робить свій остаточний і правильний висновок. Шерлок Холмс - це не лише геніальний приватний детектив, сміливий, завбачливий, із швидкою реакцією бійця, але й знавець криміналістики, причому її найновіших методів, пов'язаних з наукою, тих, які випереджають тогочасні методи поліційного розшуку.

4,8(60 оценок)
Ответ:
NikoYuqa1
NikoYuqa1
28.02.2020
«Легенда (лат. Legenda – те, що належить прочитати) –  Найпоширеніший жанр європейського середньовічного письменства (починаючи з VІ ст.), що сформувався у католицькій писемності переважно як житіє святого, написане в день його пам'яті, або як збірник повчальних оповідань про життя святих мучеників, ісповідників, святителів, преподобних, пустинників, стовпників, який називали «Патериком» <…>  Усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від них найбільше тим, що в основі їх – біблійні сюжети».

«Якщо термін «переказ» народного походження, то слово «легенда» – книжне. У давнину легендами називали писемні твори з релігійними сюжетами або книги про житія святих тощо. Книги ці призначалися для обов'язкового прочитання ченцями, служителями культу. Легендами називали ще написи на монетах, фортечних брамах, географічних картах, малюнках тощо. Переписувачі житій святих вносили в канонічні тексти свої зміни, використовуючи при цьому елементи усної оповідної традиції. Так виникала апокрифічна література, твори якої разом з багатьма сюжетами церковних книг почали проникати в народний побут, змішуючись тут з усними легендами та переказами язичницької міфології».В народних переказах приблизно те ж і в легендах, з тією тільки різницею, що легендарні постаті не вважаються плодом вимислу, а реальними, хоч і з далекого минулого, постатями. Отже, образи легенди – це такі ж образи-символи, як і в казці, з набором усталених рис, тільки з установкою на їх реальне існування.
4,4(46 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ