ответ:
вступ
актуальність дослідження. на початку 1990-х років завдяки змінам у суспільно-політичній сфері сучасне літературознавство позбулося ідеологічних тенет і отримало можливість звернутись до раніше не досліджених постатей української літератури хх століття.
саме у творах, виданих поза межами україни й срср, можна було знайти відповіді на болючі питання доби, ознайомитися через них з новітніми науковими і мистецькими тенденціями європи, які тоді активно засвоювалися літературою. це сприяло посиленню інтелектуальної складової багатьох творів українських письменників. художнє слово виконувало одночасно не лише естетичну, але й науково-критичну функцію, що відображає філософська проза того періоду, а особливо практика інтелектуального роману – жанру, який активно використовувався вітчизняними митцями, зокрема й в. домонтовичем.
інтерес до художньої спадщини віктора домонтовича зумовив появу в українському літературознавстві низки ґрунтовних розвідок: статті в. агеєвої, с. павличко, дисертаційні праці т. белімової, м. гірняк, н. мариненко, о. боярчук, о. наумової, і. василішина, ю. романюка, м. васьківа та інших. у переважній більшості названих робіт досліджуються жанрові модифікації, особливості композиції, проблематика, образна система творів віктора домонтовича, тоді як цілісного аналізу з точки зору сюжетно-композиційної єдності твору немає. з огляду на це актуальною є проблема виявлення та опис композиційних елементів, позасюжетних елементів, їх взаємозумовленість і залежність, а також визначну роль позасюжетних елементів в контексті інтелектуальної прози в. домонтовича.
об’єкт дослідження – роман в. домонтовича «дівчина з ведмедиком».
предмет дослідження – сюжет і композиція твору, їх взаємозв’язок, і більш детально – позасюжетні елементи (вставні елементи, філософські і авторські відступи тощо), їх роль у визначенні сюжетно-композиційної специфіки романів.
мета роботи полягає у комплексному осмисленні і детальному аналізі сюжетно-композиційних особливостей інтелектуальної прози (роману «дівчина з ведмедиком») в. домонтовича.
відповідно до мети висунуто такі завдання: ознайомитися і опрацювати роботи літературознавців і філософів з теми дослідження; визначити, на основі якої теоретичної бази буде здійснюватись аналіз сюжету і композиції романа; висвітлити питання про взаємозумовленість сюжету і композиції; з'ясувати сюжетні і композиційні особливості зазначеного твору; оцінити значення і окреслити функції позасюжетих елементів.
специфіка об’єкта дослідження і поставлені завдання зумовили застосування різних методів: герменевтичний передбачає тлумачення тексту у філософському, психологічному та психоаналітичному контекстах; культурно-історичний, спрямований на дослідження ідейно-образної системи; порівняльно-історичний використовується для характеристики традицій і новаторства у художніх текстах письменника.
теоретико-методологічна база роботи – праці літературознавців і критиків: о ткаченка,о. галича, о. єсина, ю. коваліва, в. кожинова, в. лесина, ф. лосева, н. тамарченко в теоретичній частині; в. агеєвої, т. белімової, о. боярчук, м. гірняк, с. павличко, в. корпусової, н. мариненко, ю. шереха та інших – у плані вивчення інтелектуальної прози початку хх століття, а саме творчості в. домонтовича в різних аспектах.
практичне значення дослідження полягає в можливості використання її матеріалів у лекційних та семінарських заняттях, розроблення спецкурсів, при написанні наукових літературознавчих досліджень з історії українського письменства першої половини хх століття.
Автор невідомий
Назва «Чи не той то хміль»:
Жанр: історична пісня.
Рік написання/видання приблизно 1649
Літературний рід: ліро-епочний твір
Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.