Фраза "Софі, яка донька в щічку" - це рядок з книги Крістін Ханни "Соловей". Це говорить Віанна Моріак, мати Софі, коли вона цілує свою дочку на прощання в щоку. Цей рядок є простим виразом любові та прихильності між матір'ю та дочкою. Це також нагадування про силу та стійкість людського духу, оскільки Софі та її мати були змушені пережити великі труднощі під час Другої світової війни.
Фраза "Софі, що за донька в щічку" є потужним нагадуванням про важливість сім'ї і любові. Це нагадування, що навіть у найтемніші часи завжди є надія
Відповідь:
Леся Українка є однією з найвизначніших постатей в українській культурі і літературі. Її цікавість полягає в наступних аспектах:
Творчість: Леся Українка є однією з найталановитіших українських поетес і драматургів. Вона створила безліч відомих поезій, драматичних творів і прози, що відрізняються глибоким змістом, емоційною силою та майстерністю. Її твори заслуговують національного та світового визнання.
Соціальна активність: Леся Українка була не лише талановитою письменницею, але й активною громадською діячкою. Вона виступала за права жінок, національну незалежність України, проти соціальної нерівності та репресій. Її політичні погляди і активність роблять її цікавою фігурою в контексті соціальних рухів свого часу.
Патріотизм: Леся Українка відчувала глибоку любов до своєї батьківщини і була активно залучена до національно-визвольного руху. Вона вважалася символом боротьби за українську незалежність і права нації. Її патріотичні почуття і відданість роблять її цікавою фігурою для вивчення української історії та культури.
-Леся Українка для мене є прикладом тому що Леся Українка була надзвичайно талановитою письменницею і виявила високий рівень майстерності у своїй творчості. Вона докладала багато зусиль у вивчення мови, літератури та мистецтва, що дозволило їй створити вражаючу колекцію літературних творів. Її пристрасна праця і самодисципліна можуть служити прикладом для тих, хто прагне досягти високих результатів у своїй сфері.
Пояснення:
-Чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охотніше вона бралась за діло, тим і краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава не переставала бути женщиною: ніжною, доброю,з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову - той довіку не міг забути її лиця, її ходи, її голосу