пісня – душа народу. твір – роздум.
пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. на мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
у пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
під гаєм в'ється річенька,
мов скло вона блистить.
долиною зеленою,
кудись вона біжить.
основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розпові пісні.
в інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
сопілочка калинова, ясенове денце
не сопілка тото грає, а любкове серце.
як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. у них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
вернися, синку, додомоньку,
змию, зчешу головоньку.
а перейнятися силою пісні багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
объяснение:
Як відомо, мудрість завжди цінувалася у народі. Особливо, якщо це стосувалося суперечок простих людей і багатіїв. Саме цій темі й присвячена українська народна казка «Мудра дівчина».
Розповідається у ній про двох братів — бідного і багатого. Як буває у житті, багатий був надзвичайно жадібним і дурним. Не хотілося йому віддавати корову бідному братові, тому й вирішив обдурити його. Багач почав загадувати бідному загадки, які не можна було розгадати.
Та ніхто не думав, що донька бідняка, Маруся, виросла такою кмітливою і розумною, що знайде вихід із будь-якої ситуації. Саме вона і підказала батькові відгадки на всі панські загадки.
Оскільки казка «Мудра дівчина» належить до соціально-побутових, то стає зрозумілим такий сюжет. Бо простим людям завжди хотілося перемогти у цій вічній суперечці. І разом з тим у казках підкреслювався розум народу, його талант і вміння. А ще в казці говориться про добро і зло. Оскільки, добро завжди перемагає, то й мудра дівчина зі своїм батьком перемогли злого і жадібного пана.