Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, вигинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього торкнулося щось тепле і лагідне.
Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.
- Годі спати, зашепотів весняний Вітер. – Прокидайся, весна наближається.
- Де ж вона – весна? – запитав Клен.
- Ластівки на крилах несуть, - каже теплий Вітер. - я прилетів з далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями – заквітчалася квітами, красуня. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.
Ось про що розповідав теплий весняний Вітер Кленові. Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки, бо йде весна – красуня.
Здавна ми чуємо про козаків, які вони були мужні, сурові, дружні та багато чого іншого. Але хтось задумавувся про те, як вони цього досягли?
Хтось відповість, що вони дуже багато тренерувалися, твоя правда, але ж тренування не виховають дружність! Хтось відповість, що вони це все отримали при вступі до Січі. Так, це правильна відповідь!
Давайте ж поміркуємо, як вони потрапили перш усього до січі. Особисто я вважаю, що для прийняття до січі, козаки повинні показати свій характер та ті самі риси які ми перелічували спочатку.
А там вже і до війни не довго залишилося. Козаки не тільки вірні друзі, а ще й дуже відважні та храбрі войни! На війні вони себе показали як одна сім'я. Козаки- це приклад для сьогоденних молодників, які сидять за своїми компьютерами та навіть не представляють. як тоді козаки, потом кров'ю воювали за цей теперешній час.
Беріть приклад з козаків, тому що вони для нас рідні пращури, та мудрі войни, які воювали за нашу Україну.