Ребят , на завтра нужно написать произведение (українською мовою) на тему "Кого я бачу сучасним Мойсеєм" (опираясь на произведение "Мойсей" Ивана Франка) не меньше 100 слов. Заранее
Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в «Каменярах», уряді віршів збірників «З вершин і низин» і «Мій Ізмарагд».
Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, досконально вивчив їх міфологію, релігію, історію, географію.
Робота над поемою йшла досить швидко, так як біблейська тема осмислювалась і опрацьовувалась до національної культури, історії і психології рідного народу.
Твір, на мою думку, досить складний для сприйняття. Сам Франко в передмові до другого видання поеми визначив так її тему: Мойсей помер тому, що народ не визнав його. Це, як бачимо, не біблійна тема, хоч і побудована на біблійних мотивах.
Я спочатку не зовсім зрозуміла сюжет поеми. Перечитала її вдруге, потім втретє..і І ось що виявилося: в поемі відчутна двоплановість у висвітленні подій — біблійний матеріал передається реалістично. Мойсей — це перша сюжетна лінія. Друга — український пророк Іван Франко, оточений лінивими і байдужими до долі рідного краю і онуків своїх. Він простягає до нас руки з минулої епохи, волаючи: «Встань! Прокинься! Пробудись!»
Мені так здалося, що, описуючи трагедію Мойсея, якого не прийняв народ, І.Франко мав на увазі і свою трагедію. Ми знаємо з біографії, що Іван Якович не знав у житті ні спокою, ні достатку. Він прагнув вирвати український народ з того стану, в якому той знаходився. Гадаю, що думку мою підтверджує «Пролог», в якому два настрої. З одного боку, відчутний біль і сум за талановитий народ, а з другого боку — тверда віра в світле майбутнє народу:
Та прийде час, і ти вогнистим видом
Засяєш у народів вольнім колі…
Щоб зрозуміти дальший зміст поеми, необхідно добре знати біблійну її основу. Франко не розповідає всього про життя Мойсея, про наближення ізраїльтян до Палестини.
У першій частині поет розповідає про депресію євреїв. Мойсею вподовж 40 років доводиться утримувати в євреях ентузіазм у пошуках обітованої землі, аж поки не виросло молоде покоління. Йому нелегко вести бесіду з тими, хто не бажає тривалої праці й терпіння заради високих патріотичних ідеалів. Проти нього повстають Датан і Авірон. Настає момент, коли юрба діє всупереч здоровому глузду.
Мойсей ігнорує ухвалу відступників, іде до священного каменя, щоб знову промовляти перед народом.
Він розповідає людям, як дерева обирали собі короля. Притча має алегоричний зміст і закликає громаду пробудитися, бо Ієгова вибрав для єврейського народу іншу долю— бути охоронцем людської духовності, і цим належить пишатися.
Датан звинувачує Мойсея в зраді. Мовляв, він вирвав євреїв з Єгипту тоді, коли ті зростали кількісно і могли перемогти єгиптян. Мойсей намір Датана називає безумством і виражає впевненість у тому, що євреї за ним підуть на схід. Проте Юрба не сприйняла Мойсея і прогнала його в пустелю.
Жил-был на свете мужчина. Статный такой мужчина, красивый, умный. По утрам ходил в спортзал, работал весь день, читал много. Богатым мужчина был, ведь с самого детства говорили ему, что парень должен силу иметь и материальную обеспеченность. Книги ему покупали в детстве, старались привить любовь к чтению и наукам. «Ведь мужчина обязан быть умным! Это девочкам позволительно жить глупышками, а ты-то!» — постоянно твердила ему мама. Мальчик слушал и внимал каждому слову, впитывал в себя, словно губка. Родители не могли им нарадоваться — вот какой защитник и кормилец растет! Но все изменилось в один момент, когда мальчик захотел поиграть с куклой своей сестры. «Ты что, девочка?! Брось это немедленно! Боже, где я промахнулась?» — причитала мама, а отец хмуро стоял в стороне. «Мальчик, ты должен играть с машинками, а не бабскими игрушками! Тебе нельзя быть бабой!». Ничего не понял тогда расстроенный мальчик, но вразумил, что быть девчонкой — стыдно. С этого дня он всячески пытался избегать слабости, потому стал считать девочек непригодными для общения и сосредоточил все мысли на самореализации.Жила-была на свете женщина. Милая такая, хорошая, элегантная. По утрам ходила в салон, весь день проводила в спортзалах, а вечерами зарабатывала няней. Все старалась мужа найти, да поскорей. С детства мечтала об этом женщина, ведь привили ей нежность и слабость, а стержня не дали. «Девушка должна мужа найти, а уж потом рожать!» — говорила ей семья. Понимала девчушка, росла и пыталась быть как мама — легкая, кружевная снежинка. На горе свое, любознательной была — ведь все изменилось в один момент, когда девочка, прочтя умную книгу, рассказала о ней брату. Рассерженный брат закричал на нее, затопал ногами и сказал, что ум — не прерогатива женщин. «Тебе нельзя быть похожей на мужчин». Ничего не поняла тогда расстроенная девочка, но вразумила, что нельзя ей хвастаться знаниями, ведь тогда мужчины будут ее бояться. С этого дня забросила девчонка книги и стала все время уделять внешности, да модным журналам.Как-то раз, решила женщина пройтись в кафе, от суеты будничной отдохнуть, попить любимое латте. Да как на совпадение, встретила она нашего мужчину возле того же кафе, как раз у двери. Мужчина, увидев прекрасную незнакомку, автоматически приотворил перед ней дверь, про себя пробормотав нечто недовольное. Девушка подумала, что он обращался к ней и спросила:— Вы о чем?Не понял мужчина сначала, удивленно уставился на нее.— Да так, спешу, а тут еще и вам двери открывать надо. Счастливый пол, о, женщины! — демонстративно закатил глаза мужчина.— Неужто вы настолько несчастны?— Еще как! Вам же не нужно каждый день поддерживать свою репутацию успешного в обществе, не нужно зарабатывать и вкалывать как лошадь. Попкой вильнул, волосами взмахнул — и на тебе айфон, шубу, машину.— Разве? Я думала, это женщинам тяжелее живется. Ведь сколько усилий тратится на сохранение молодости и красоты молодой! А косметика? А фитнес? Нельзя терять товарный вид, общество это ценит.— Но не более, чем достижения мужчин, — ухмыльнулся тот, все отходя от двери. Они и не заметили, как за диалогом оказались на расстоянии двадцати шагов от кафе.— Нет уж, увольте. Женщинам труднее живется. Вам, мужчинам, можно делать все, что захочется, а девушка должна быть невинна и девственна. Не дай бог с кем-то переспать до свадьбы…— А армия? Девушки только и делают, что красятся и рожают детей, но отдуваться на войне приходится мужчинам. Ранения и так далее.— Но ведь девушкам и девочкам нужно уметь сохранять фигуру и радовать глаз мужчин. Это очень трудно, особенно когда люди предъявляют высокие критерии. Ну, а физическая слабость?— Слабый пол на то и слабый. Мы постоянно защищаем вас, нас с детства учат этому.Мужчина вздохнул, а женщина задумчиво посмотрела по сторонам.— Вас послушать, будто вы — извечные жертвы, — сказала женщина глубокомысленным тоном.Мужчина почесал голову.— Жертвы чего? Общества? Ведь мы оба делаем то, что надо… — он запнулся. Что-то было не так в его словах.— А что ж надо? — тихо спросила женщина, склонив голову.Повисла тишина, изредка прерываемая гудками машин.— Так значит, мы оба… жертвы? — одновременно они.
Творчість Тараса Шевченка багатогранна і різноманітна, вона наповнена великою кількістю образів, які можуть справити враження на читача. Тарас Шевченко цінується, перш за все, за те, що він описував національно-визвольну боротьбу українського народу, захоплювався нашими предками, які довгий час боролися за свою країну, і відчував жаль через те, що серед його сучасників таких людей не було. Але особисто мені найбільше сподобалася інша, менш досліджена сторона творчості Тараса Григоровича, яка, втім, літературними критиками теж визнається як дуже важлива. Письменник розкривав образи звичайних людей, жителів сіл, які стикалися з величезними побутовими проблемами, подолати які було просто неймовірно складно. Саме образи таких людей є одними з моїх улюблених.Мені подобається образ Катерини з однойменної поеми. Дівчина піддалася швидкоплинним почуттям, полюбила москаля. Пізніше він пішов, а вона народила від нього дитину. Вона хотіла, щоб він повернувся, але натомість вона отримала презирство від своїх батьків та інших жителів села. Звичайно, пережити все це для дівчини було вкрай складно. З цієї причини Катерина покинула батьківський дім і пішла на пошуки батька своєї дитини разом зі своєю дитиною. Їй вдалося знайти чоловіка, але, на жаль, він просто зробив вигляд, що не впізнає її. Катерина не могла пережити цього, а тому покінчила життя самогубством. Образ Катерини викликав у мене велику жалість. Хіба заслуговувала дівчина такої долі? Хіба має людина вмирати тільки тому, що породила на світ дитини внаслідок власної закоханості? Хіба можуть нормальні батьки не зрозуміти трагедії, як не зрозуміли її батьки Катерини? Що ж, виявляється, що можуть, особливо якщо мова йде про «простих» людей того часу.Дивний образ іншої жінки, яка опинилася в аналогічних обставинах – образ Ганни із твору «Наймичка». Ця дівчина теж народила дитину, а чоловік покинув її. Але вона прийняла інше рішення. Вона підкинула малюка сім’ї, яка дуже хотіла дитину, але не могла її мати. А потім Ганна пішла в цю сім’ю і влаштувалася там наймичкою. Так, незважаючи на власний сором, вона змогла бути таємно поруч зі своїм сином протягом всього його життя. Велика жертовність, але в той же час і розум, і любов до своїй дитині роблять образ Ганни в моїх очах великим, неперевершеним.Саме звичайні люди, звичайні дівчата того часу, їх образи сподобалися мені найбільше в поетичній творчості Тараса Шевченка. Ганна та Катерина зіткнулися зі схожими проблемами, але знайшли з них різні виходи. Тим не менш, обидві ці жінки були справжніми, вони дуже любили своїх синів, намагалися зробити як краще, а тому й заслужили настільки щирий інтерес з мого боку.
Объяснение:
Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в «Каменярах», уряді віршів збірників «З вершин і низин» і «Мій Ізмарагд».
Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, досконально вивчив їх міфологію, релігію, історію, географію.
Робота над поемою йшла досить швидко, так як біблейська тема осмислювалась і опрацьовувалась до національної культури, історії і психології рідного народу.
Твір, на мою думку, досить складний для сприйняття. Сам Франко в передмові до другого видання поеми визначив так її тему: Мойсей помер тому, що народ не визнав його. Це, як бачимо, не біблійна тема, хоч і побудована на біблійних мотивах.
Я спочатку не зовсім зрозуміла сюжет поеми. Перечитала її вдруге, потім втретє..і І ось що виявилося: в поемі відчутна двоплановість у висвітленні подій — біблійний матеріал передається реалістично. Мойсей — це перша сюжетна лінія. Друга — український пророк Іван Франко, оточений лінивими і байдужими до долі рідного краю і онуків своїх. Він простягає до нас руки з минулої епохи, волаючи: «Встань! Прокинься! Пробудись!»
Мені так здалося, що, описуючи трагедію Мойсея, якого не прийняв народ, І.Франко мав на увазі і свою трагедію. Ми знаємо з біографії, що Іван Якович не знав у житті ні спокою, ні достатку. Він прагнув вирвати український народ з того стану, в якому той знаходився. Гадаю, що думку мою підтверджує «Пролог», в якому два настрої. З одного боку, відчутний біль і сум за талановитий народ, а з другого боку — тверда віра в світле майбутнє народу:
Та прийде час, і ти вогнистим видом
Засяєш у народів вольнім колі…
Щоб зрозуміти дальший зміст поеми, необхідно добре знати біблійну її основу. Франко не розповідає всього про життя Мойсея, про наближення ізраїльтян до Палестини.
У першій частині поет розповідає про депресію євреїв. Мойсею вподовж 40 років доводиться утримувати в євреях ентузіазм у пошуках обітованої землі, аж поки не виросло молоде покоління. Йому нелегко вести бесіду з тими, хто не бажає тривалої праці й терпіння заради високих патріотичних ідеалів. Проти нього повстають Датан і Авірон. Настає момент, коли юрба діє всупереч здоровому глузду.
Мойсей ігнорує ухвалу відступників, іде до священного каменя, щоб знову промовляти перед народом.
Він розповідає людям, як дерева обирали собі короля. Притча має алегоричний зміст і закликає громаду пробудитися, бо Ієгова вибрав для єврейського народу іншу долю— бути охоронцем людської духовності, і цим належить пишатися.
Датан звинувачує Мойсея в зраді. Мовляв, він вирвав євреїв з Єгипту тоді, коли ті зростали кількісно і могли перемогти єгиптян. Мойсей намір Датана називає безумством і виражає впевненість у тому, що євреї за ним підуть на схід. Проте Юрба не сприйняла Мойсея і прогнала його в пустелю.