4. наум дрот не дав дозволу на одруження марусі через те, що василь а) не розповів йому при першій зустрічі про свої стосунки з марусею б) буде змушений піти в солдати на двадцять п’ять років в) він наймит г) не їхнього соціального статусу, городянин. 5. яскравою ознакою сентименталізму є зображення а) типового героя в типових обставинах б) незвичайного героя в незвичайних обставинах в) мінливості відчуттів і вражень героя через слухові й зорові образи г) переживань і почуттів простих людей, їхнього внутрішнього світу. 6. установіть відповідність уривок назва твору а) за горами гори, хмарою повиті, 1 «сон» засіяні горем, кровію политі… 2 «заповіт» б) кохайтеся, чорнобриві, 3 «кавказ» та не з москалями… 4 «ісая. глава 35» в) і мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом. г) і спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті! д) отак, ідучи попідтинню з бенкету п’яний уночі, я міркував собі… іі рівень (по 2 б.) 7. на які періоди поділяється творчість т. г. шевченка? 8. з’ясуйте, звідки взято рядки, який їх підтекст: …та й спитайте тоді себе: що ми? чиї батьків? 9. визначте, із якого твору уривок, який в ньому використано художній засіб, дайте йому визначення: цариця-небога, мов опеньок засушений, тонка, довгонога, та ще на лихо, сердешне хита головою. ііі рівень ( 3 б.) (на вибір) 10. чим сучасний твір п. куліша «чорна рада»? 11. дослідіть особливості художнього стилю ю. федьковича-прозаїка на прикладі твору «три як рідні брати». 12. буковинський кобзар. 13. внутрішній аристократизм духу кріпаків (за твором м. вовчка «інститутка»).
Объяснение:
«Козаччина – героїчна сторінка в історії України»
14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва.
З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Окрім того, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, що обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі. Тому символічно, що це свято встановлене Указом Президента № 966/99 від 07.08.1999 р. припадає саме на цю дату.
У документі, підписаному Леонідом Кучмою говориться: «Враховуючи історичне значення і заслуги українського козацтва в затвердженні української державності і істотний внесок в сучасний процес державного будівництва, ухвалюю встановити День українського козацтва» . І справді неможливо знайти у минулому України якесь інше явище, що б так глибоко і різнопланово вплинуло на історичну долю всього українського народу, як українське козацтво.
Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий» , «схильний до завоювання» . У XIV ст. цей термін вміщено в словнику половецької мови «Кодекс Куманікус» (1303) та в додатку до грецького збірника житій святих « Синаксаря» . Цікаво, що слово « козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж» і «розбійник» .
Історики вважають, що українське козацтво виникло в 1480-х роках, але тільки в середині XVI століття їхня кількість зросла настільки, що козацьке військо почало впливати на перебіг політичних подій в Україні і Європі. Європейські монархи наймали козаків для участі у військових операціях. З напіввійськового промислу козацтво перетворювалося на окремий стан тогочасного українського суспільства. Вироблялися і усталювалися військова організація, адміністративний устрій, закони і звичаї. У XVI столітті українське козацтво утворило свій центр - Запорозьку Січ, що була столицею значною мірою незалежної військової республіки. У XVII столітті козацтво запорозьке, реєстрове вже утворило провідну верству українського народу і склало основу української держави, що постала 1648 року з початком Визвольної війни під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького. Козацький адміністративно-військовий устрій був поширений на значну частину України. 3 козацької старшини утворилася нова українська аристократія. Новий устрій проіснував на українських землях до кінця XVIII століття, а військові козацькі формування - до першої половини XIX століття.