Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»)
Объяснение:
XV ст. українські землі – Волинь, Чернігово – Сіверщина , Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля , Волині, Полісся. Решта території України була майже не заселена. Не меншою для українців була загроза і з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У XV – XVII ст. південь України був охоплений полум’ям безперервної боротьби з турецько – татарськими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Тишкевич - бере обманом, облудою, а не вмінням чи хоробрістю; хитрий, підступний, скупий, брехливий, думаючи лише про власні інтереси, не помічає потреб інших людей, не розуміє мотивів їхніх учинків, Вибудовує навколо себе недобрий, небезпечний і підступний світ, у якому вимушений жити самотою. · Повсякчас сам супроти всіх, бо, не потребуючи нікого, нікому й не потрібен, служить тільки власним інтересам
Головний герой, Мартин Боруля, дуже хоче стати дворянином. Боруля мріє про те, щоб хоч онуки його стали «дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!». У цьому прагненні майже утрачає здоровий глузд, подібно до мольєрівського Журдена.
"Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?"
"М а р и с я. Тату, Степане, ідіть: мати кличуть!М а р т и н. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи такпо-мужичи: мамо, тато Ти цими словами, мов батогом., по уху мене хльоскаєш. Ма р и с я. Ну, а як же? Я забуваю.Ма р т и н. Он як Степан каже: папінька, мамінька. С т е п а н. Або: папаша, мамаша.Ма р т и н. Чули: папаша, мамаша, треба так казать, як дворянські діти кажуть."