М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Прокоментувати вислів: не оскверняй не правдою вуста

👇
Ответ:
Aniri1501
Aniri1501
01.05.2023
Це афоризм,що має стародавнє походження   і означає, ніби закликає нас щоб ми утримались від брехні ,не злословили , тобто  щоб " утримали свою мову від неправдивої речі "
4,5(30 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
nargizdjgalova
nargizdjgalova
01.05.2023
Дракон (від греч.(грецький) drákon), в міфології багатьох народів фантастичний образ крилатого (інколи багатоголового) огнедишного змія. У Китаї, Кореї, Південно-східній Азії, Японії вважався божеством води, що викликає родючість, і пізніше — символом влади. У Єгипті образ Д. втілював сили мороку, переможені богом сонця Ра. Відома схожість з Д. мають образи казкових чудовиськ в російському фольклорі (Змій Горинич і ін.).

Життя без розчарувань так само неможливе, як без любові та вірності. Але до чого ж дивне сусідство: дружба — і підступ, відданість — і зрада. Настає момент, коли кожному з нас доводиться пізнати це на власному досвіді. І як — постає питання — жити далі, якщо виявилося раптом, що друг ... — ну зовсім і не друг?
Але все ж... Чи можна зрозуміти людей, які на щирість відповідають брехнею, на вірність — зрадою? Невже й вони після цього можуть залишатися друзями?
Гостро, болісно звучить неминуче запитання: чому? Чому мене зрадили? Чому люди такі жорстокі? Ми ніби шукаємо пояснення вчинку зрадника, і основне, що робить зраду настільки нестерпною — це неможливість зрозуміти логіку поведінки іншого.
Так, дракон Грицько ще був зовсім молодий, жив спокійно в печері, харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші…
4,4(44 оценок)
Ответ:
ssnz344
ssnz344
01.05.2023

Відповідь:Характеристика Івана Сили з цитатами Іван Сила – видатний українець, важкоатлет. Він був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність. працьовитість: Опинившись в місті Іван влаштовується вантажником на вокзал. І саме тут він проявляє свою силу: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу важко працювати та не стомлюватись. ощадливість: Познайомившись з Брякусом у місті та опинившись на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою». Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, й правил етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван сказав, що навчиться. Іван – чуйна людина, тому смерть дорогого тренера його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього життя. Іван Сила цитатна характеристика Зовнішність Івана Сили: “Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. ” Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування. Івана у столиці вражало все, а найперше — рух. Усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. Зовсім не так, як у горах, де можна за прилягти на травичці й гати, як повільно пливуть хмари. Бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи. упертість “Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.” Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. зневага до алкоголю: В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. І взагалі, вів здоровий б життя. Віра в Бога: “Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже Загибель Брякуса сильно вплинула на верховинця. Він до всього збайдужів, навіть втратив апетит. В Івана аж потемніло в очах. Хоч і не мав з Маруською нічого, але вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився. Іван згадав її карі оченята, рівненький носик, точені губки, чорну косу до пояса — і всередині аж защеміло. А які вона готувала вареники! Іван провів вуйка до потяга, передавши грошей батькам: «Хай мама зготують галушок зі шкварками для всієї вулиці». Зажурений, повертався він до цирку. наполегливість, цілеспрямованість: Він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. Бо одне діло — гнути залізо, а зовсім інше — перемагати таких же силачів, як і сам. Іван з легкістю виконував свої номери: «Залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях, «Зуби мамонта», «Залізний ніс». Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. Шокована публіка не шкодувала долонь. Після того злощасного поєдинку в Лондоні у нього був кепський настрій. Він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася. Іван замкнувся в собі і навіть зі своїми колегами став неговірким. Іван Сила тепер виступав у римському шоломі з пишним пір’ям, аби про всяк випадок убезпечити себе від випадкового удару в травмоване місце. Іван, як завжди, добре наївся, зробив силову гімнастику, погрався з мавпочкою, послухав поради Міхи, попригортав до грудей Мілку (два підходи по двадцять разів) і вирушив на ринг.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-ivana-sili-z-tsitatami/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Пояснення:

4,5(68 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ