1?
2 Гуманізм — це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям, і в загальному віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям догмату або забобонів. Поняття гуманізму, як суспільного явища, вперше з'явилось в епоху Відродження
3 Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є
4?
5?
6Тема твору: зображення важкого життя військовополоненого
Мета твору: людина за будь-яких обставин повинна залишатися Людиною
Ідея твору: осуд війни, бо вона приносить горе, заклик перед будь-якими обставинами залишатися людиною, утвердження співчуття та прощення
Жанр: новела
7 Війна
Безжалісна, жорстока.
Вбиває, помирає , знедолює.
Вона - найстрашніша у світі.
Сум.
Объяснение:
Объяснение:
1.Ддракон на ім’я Грицько,живе біля входу в печеру не було гори кісток і черепів, а росли квіти. Дракону було 8 років
2. Дракон не розуміє, чому люди такі жорстокі? Та зрештою вирішує піддатися лицарю Лавріну, бо Грицько є справжнім патріотом.
3Вірний, щирий (безкорисливий, чесний, доброзичливий, турботливий, чуйний, привітний, довірливий, м’якосердний). не лютий і кровожерливий хижак, а добрий мрійник та романтик, що харчується травичкою. Дракон милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків — доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору — щоб не нищити природу. Він не їсть м’яса і не хоче нікого вбивати.
4.Князь: "Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма – чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, – мусить бути убите”.
5.Цитата:“…цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, – вигляд його печери”.
6.Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією.
7.
Мені подобається стиль його мислення: мудрий і розсудливий. Пізнавши красу природи і простоту буття, він із запалом вмовляє пустельника не вмирати. І дуже дивується, що навіть усе те добро, яке зробив за своє життя пустельник, не здатне вберегти його від логічного завершення життя - смерті.