1) Коли була написана і кому присвячена повість Марка Вовчка "Інститутка".
Повість була написана у 1558-1859 рр. і присвячена Тарасові Шевченку.
2) Який соціальний конфлікт покладено в основну повість "Інститутка"?
У творі ми бачимо конфлікт поневолених і поневолювачів, тобто кріпаків та паничів. Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.
3) Як у мові та вчинках Назара розкривається зростання самосвідомості трудового народу.
Спочатку Назар жартівливий та веселий. Його легко розсмішити, але згодом його настрої змінюються. Коли його віддають у солдатчину, то він каже: "Гірше не буде! От чи буде краще, - не знаю". Згодом Назар промовляє: "Із дранки та вберешся в переперанку". Він залишається гарним побратимом, щирою людиною, його вдача загалом абсолютно не змінюється. Коли він дає Прокопу гроші, а той журиться через борг, то каже: "Гай-га! Аби живі були". Назар остаточно не зламний, і саме у цьому образі втілено справжнє прагнення волі.
4) Моє ставлення до Устини з повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Я ставлюсь до Устини дуже добре. Я співчуваю героїні та її долі. Проте я інколи не розумію її пасивності. Вона гарна дружина, мудра жінка, вірна подруга, на яку можна покластися. Ця дівчина втілює найкращі риси, які може мати українська жінка. Я захоплююсь Устино, її терпимістю, щирістю та добротою.
Літо скінчилося. Прощальні промені сонця зігрівають землю, яка покрита килимом з різнобарвних листів. Але ж ще зовсім недавно вогруг зеленіла трава, дерева були одягнені в пишні вбрання, повсюди цвіли різнобарвні квіти. Літо, мабуть, саме чудова пора року: можна купатися і загоряти, збирати гриби та ягоди, проводити багато часу на повітрі. Одного разу липневим вечором ми з татом поїхали порибалити на річку. Там опустила вудку у воду і присіла на траву. Скоро поплавок здригнувся і пірнув у воду. Я як смикну! але рибка зірвалася з гачка. я сильно засмутилася, але моє терпіння незабаром було винагороджено. Перша риба була все таки спіймана! коли небо потемніло, я наловила десять штук. скоро сонечко майже зайшло за обрій. Моїм шлазам представила чудова картина. На тлі темно-синього неба за річку йшло багряне сонце, а по воді розходилися червоні промені. Хоч я і втомилася, нагородою мені був улов і незабутнє враження від літнього заходу