на мою думку, повість о. гавроша про івана силу навчає нас стійко зносити випробування долі та залишатися людяними. іван сила мав нелегке життя. ставши всесвітньовідомою особистістю, він не втратив людяності. він залишився таким самим милосердним, яким ми бачили його на початку твору. завдяки силі духу, мужності, хоробрості, іван досяг успіху у житті. проте він не забував про друзів, про рідних. а на піку успіху це має неабияке значення. твір о. гавроша вчить нас поважати все живе, бути внутрішньо стійкими та мужніми
ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ
«Мене кіньми наділяють!»
«Нехай тебе орда візьме!»
«Нехай тебе турки візьмуть!»
«Сріблом, золотом наділяє!»
«Тоді брат твій з війська прийде!»
РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ:
«Коли, брате, з війська прийдеш?»
ПОВТОРИ:
«Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
ЗВЕРТАННЯ:
«Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
МЕТАФОРИ:
«Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.
ЕПІТЕТИ:
Густі (терни), буйні (вітри)
ПЕСТЛИВІ СЛОВА:
зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку.
СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ
ЕПІТЕТИ:
козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ:
«вода корінь миє», «пташки…приносити
МЕТАФОРИ:
«явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.
ПОВТОРИ:
«Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».
ЗВЕРТАННЯ:
«Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»
ЗМЕНШУВАЛЬНО-ПЕСТЛИВІ СЛОВА
«явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ
ПОВТОРИ:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»
ЕПІТЕТИ:
«зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький.
ЗВЕРТАННЯ:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».
АНТИТЕЗА:
«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,
«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»
ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА
ЕПІТЕТИ:
зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);
ПЕСТИЛИВО-ЗМЕНШУВАЛЬНІ СЛОВА
– криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;
ЗВЕРТАННЯ:
«Ой подай, чумаче, та подай, голубе».
«Ой рад би я, моя мила..».
ПОВТОРИ:
«Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»
МЕТАФОРА:
«воли… доріженьку чують».