кожен з нас у глибині душі є щирим патріотом. чи є щось миліше в безмежному світі за батьківський дім та затишне подвір*я? особисто я трактую поняття "батьківщина" як сімейне коло, моїх друзів, шкільних знайомих, себто все оточуюче. мені до
нестями дорога співуча українська мова, неначе відлунням вона бринить у серці, коли захоплено читаю поезью шевченка. повсякчас, милуючись місцевими крає, я щиро пишаюсь красою рідного краю. мене переповнює щастя, коли я осмислюю, шо народився і виріс серед плодовитих земель, талановитих земляків, первозданної диковинки моєї україни. варто сприймати з гордістю власну національність, звичаї, традиції, мову та культуру, бо ти є частинкою цих багатств.
Кожній людині мила своя сторона. На рідній землі людина почувається господарем. Тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. На чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. Там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. Їй не вистачає тепла рідного дому, друзів.
Лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. Любіть свій рідний край,свою землю! Тому і кажуть в народі: "для мене ж той край найкращий,де виросли крила мої"
