Соломія — головна героїня повісті Михайла Коцюбинського"Дорогою ціною". Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Життя Соломії було тяжким і нерадісним , адже пан силою віддав її заміж за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства — від поміщика і нелюба — Соломія разом з Остапом тікає за Дунай. Енергійна, вольова, дужа, вірна подруга Остапа, вона терпляче переносить всі злигодні мандрівного життя і не раз допомагає Остапові в дорозі, рятує його з біди. Самовіддано бореться Соломія за життя Остапа: вона виводить його з плавнів, невтомно працює, щоб заробити собі й йому на проживання, продає свій одяг, щоб викупити Остапа в жовнірів. Мені імпонує образ Софії тим, що вона віддана, мужні, смілива, волелюбна, щира. Вона жертвує своїм життям заради дорогої для неї людини. Саме тому вона заслуговує на симпатію з боку читача.
Метафори:
...ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.
Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.
На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі
Порівняння:
Недобитки січової руїни, хоробріші, завзятіші, звили собі гніздо в Туреччині і возили звідти на Вкраїну, мов контрабанду, палкі заклики у кіш на волю, до січового братерства.
...пан біга по хаті, мов скажений.
Остапові кроки лунали в полі, мов гупання ціпа на току.
Епітети:
...неспокійного, вільнолюбного духу народного,
...од бистрого Пруту,
сонне село.
...
Метафори: блакить із золотом переплелися, відгомін іде, знамення сяє, знамення виблискує, пишемо історію.
Порівняння: прапор майорить неначе птах.
Риторичні оклики: Народ не вмер й нікому не скорився! І нас із ним
нікому не скорити!
Надіюсь цього досить