Дума про козака Голоту
За жанром твір є народною думою (про це говорить пісенно-розповідний характер героїчного змісту).
Тема: зображення однієї з найжорстокіших сторінок в історії України – війни проти турецько-татарських загарбників.
Ідея: прославлення українських воїнів, як справжніх захисників своєї Батьківщини.
Уся дума пронизана основною думкою: хоч і минули ті часи, оповиті кров’ю, проте слава мужніх козаків не згасає. Адже своїми подвигами вони заповіли нам стояти на обороні рідної землі.
Композиційно дума складається із заспіву, епічної розповіді (власне розгортання сюжету) і кінцівки. Поетична форма має непослідовне римування ( переважно дієслівне). Використано такі художні тропи та фігури, як епітети (коня вороного; ясненьку зброю), порівняння (ой на татарина скрива, як вовк, поглядає) звертання (татарко, татарко), анафори й риторичні оклики ( ой чи ти думаєш те, що я думаю? ой чи ти бачиш те, що я бачу?).
«Самійло Кішка» аналіз
Тема «Самійло Кішка»: зображення перебування Самійла Кішки з козаками у турецькій неволі, їх звитяжна боротьба з ворогом.
Ідея «Самійло Кішка»: возвеличення мужності, стійкості, віри у перемогу (Самійло Кішка, козаки); засудження зрадництва, підступності, прагнення до ситого життя (Лях Бутурлак)
. Основна думка: віра, християнська любов до рідного народу, наполегливість у досягненні своєї мети – критерій, яким керуються справжні патріоти-українці, зрадництво – найстрашніший гріх, який карається смертю. Жанр «Самійло Кішка»: історична дума про страждання невільників у турецькій неволі.
Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народили шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово, де був побудований змодрини затишний будинок з мезоніном. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя.
Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Санкт-Петербурзі — спершу у Івана Крамського в «Рисовальной школе общества поощрения художеств» (1867–1868), потім в Художній Академії (1868–1875).
Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.