Я би попросила у Бога мир ! Щоб всi люди на землиi стали бiльш дружнiми , щоб не було нiяких вiйн ! Щоб в Украиниi стало спокiйнiше ! Я дуже хотила би щоб в нашiй краиниi була чиста экологiя , тобто я попросила би у Бога чистоти для Украини ! Я би попросила бiльшу пенсiю для iнвалiдiв ! А ще щоби в Украини лiкувалися всиi захворювання ! Щоб не було бездомних людей та тварин ! Щоб було бiльше притулкiв та благодiйних фондiв ! Щоб у кожного украинця була робота !
Сюжетні лінії «Дорогою ціною» — відтворення історичної епохи в оповіданні; — боротьба героїв за волю і власне щастя; — щире почуття кохання між Остапом і Соломією. М. Коцюбинський на основі глибокого вивчення життя кріпаків початку ХХ ст. за до творчої уяви написав захоплююче оповідання «Дорогою ціною». Усі події та герої правдиві, типові. Типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні життєвих фактів і характерів кріпаків першої половини ХІХ ст., які письменник подав узагальнено. Втілені вони в індивідуальних людських долях Соломії і Остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах. Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».
За тиждень Юрко пішов до школи. Дні збігали швидко, але хлопця постійно переслідувала думка про каченят і Тосю. На уроках відповідав невпопад, навіть батько помітив його розсіяність. Одного дня мати, зайшовши у кімнату, покрутила перед його носом конвертом: — Танцюй, це тобі, — і, посміхнувшись самими очима, подала йому конверт. Лист був від Тосі. Писала про свої шкільні справи і про те, що хлопці знайшли лелеку з перебитим крилом і тепер доглядають за ним, і про маленьке кошеня, яке прибилося до їхнього двору. А ще про диких каченят... На другий день після від'їзду Юрка Тося знову бігала до річки. Качка з виводком виринула перед нею так несподівано, що Тося аж злякалася. Каченят вона перерахувала, всі живі. Якби їх зараз побачив Юрко — не впізнав би. Такі великі, пір'я бурувате, а двоє з блискучими темно-зеленими голівками. Це селезні, вона знає напевно. Наступного літа, коли Юрко приїде, качки будуть вже зовсім дорослі. А рибу вони вдвох ловитимуть, Тосин батько їй вже вудочку зробив.
Я дуже хотила би щоб в нашiй краиниi була чиста экологiя , тобто я попросила би у Бога чистоти для Украини ! Я би попросила бiльшу пенсiю для iнвалiдiв ! А ще щоби в Украини лiкувалися всиi захворювання ! Щоб не було бездомних людей та тварин ! Щоб було бiльше притулкiв та благодiйних фондiв ! Щоб у кожного украинця була робота !