Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
- Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби.
Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Твір «Гуси-лебеді летять» авторства Михайла Стельмаха, а також «Климко» Григіра Тютюнника є дуже цікавими для людей молодого покоління з причини того, що в них розглянуті життя двох маленьких хлопчиків – Михайлика та Климка відповідно. У цих творах ми можемо дізнатися про долі хлопчиків, про їх характери і все те, що було властиво цим дітям. Крім того, ми можемо дізнатися про їх життя, його умови, що теж дуже цікаво і може бути порівняно з тим, що існує в житті кожного з нас. Ці твори дуже цікаві, з них є багато корисного, що взяти.
Я можу сказати з упевненістю, що мені вдалося взяти з цих творів багато. Перш за все, я взяв від них години захоплюючого читання. Я провів за двома цими творами багато часу, а тому можу з упевненістю сказати, що вони дуже цікаві. Автори описали дуже цікаві події з життя двох хлопчиків, мені було вкрай захоплююче прочитати про життя в тих умовах, які для мене зовсім невідомі. Я не просто прочитав з цікавістю, але відчував безліч важливих відчуттів. Наприклад, мені було дуже шкода Климка, який, здається, загинув в кінці однойменного твору. Я чомусь по-справжньому пишався молоддю, коли читав про те, як Михайлик допомагав своїм батькам і щосили прагнув бути для них як можна більш корисним. Все це мало значення й справляло на мене дуже сильне враження.
Втім, мені здається, що при читанні даних творів мені також вдалося збагатитися духовно, стати більш свідомим і правильним з усіх точок зору чоловіком. На прикладі Михайлика та Климка я зміг побачити, як молода людина або навіть дитина може себе вести. Обидва цих хлопчика були дуже високі з точки зору моралі: Климко, незважаючи на всі жахи війни, залишився доброю людиною і був готовий допомагати іншим. Михайлик теж був з усіх боків позитивним хлопчиком, який дуже добре допомагав власним батькам. З обох цих дітей можна взяти приклад, і я це успішно роблю. Принаймні, я намагаюся.
З цих двох творів можна взяти безліч корисної інформації. По-перше, вони захоплюючі, дають корисне читання для розуму і душі. По-друге, вони показують життя дітей в тих обставинах і ситуаціях, які абсолютно нехарактерні для сучасних дітей. По-третє, вони можуть дати кожній дитині правильні життєві орієнтири, задати їй високі моральні стандарти поведінки і показати, чому ці стандарти є правильними. Все це і було взято мною з даних творів.