Цитати про владу золота «Гобсек» Золото — ось духовна сутність всього нинішнього суспільства. (Гобсек) «А хіба можуть відмовити тому, в кого в руках мішок золота?» Світом править — золото, золотом править — лихвар. Що таке життя, як не машина, яку приводять в рух гроші ?? «Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті». З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це. золото. У золоті втілено всі людські сили» Цитати з твору «Гобсек» Біда — кращий вчитель. В горі можно багато чому навчитися, дізнатися ціну грошам, ціну людям. (Гобсек) Так краще вже самому тиснути, ніж дозволяти, щоб інші на тебе тиснули. Що стосується моралі — людина скрізь однакова: скрізь йде боротьба між бідними і багатими, скрізь. Щаслива людина — тема нестерпно нудна! Вдячність — це борг, який діти не дуже охоче приймають у спадок від батьків. Щоб пролити свою кров, треба її мати, милий мій, а в тебе в жилах замість крові — грязь. Якщо людяність, спілкування між людьми вважати свого роду релігією, то Гобсека можна було назвати атеїстом. А по-вашому, тільки той поет, хто друкує свої вірші? будинок і його мешканець були під стать один одному — зовсім як скеля і що приліпилася до неї устриця. Це […] людина, яку можуть терзати турботи, але не докори сумління, яку відчуття займають сильніше, ніж думки, по виду душа пристрасна і палка, а внутрішньо холодна, як лід. Життя — це складне, важке ремесло, і треба докласти зусиль, щоб навчитися йому. Коли людина дізнається життя, випробувавши його прикрості, фібри серця у неї загартуються, зміцніють, а це дозволяє їй керувати своєю чутливістю. Щоб не забруднити лакованих чобітків, походжаючи пішки, важливий пан і всякий, хто силкується наслідувати його, готові з головою зануритися в бруд. Адже я виявився випадковим хранителем її таємниці, а жінка завжди ненавидить тих, перед ким їй доводиться червоніти. У хворих дивні примхи. Вони, як діти, самі не знають, чого хочуть. Надвечір людина-вексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в його грудях — людським серцем.
А) сердечність; б) доброта; в) скромність; г) ніжність, вміння кохати д) порядність; е) вірність. є) Вольові риси: готовність віддати життя за щастя народу і за коханого; сила волі; мужність.
«…Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами»
«…виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов».
«…Незвичайна ненщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами…»
«А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!»
«Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!»
«Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя»
может быть что, надо меньше летать в облаках и жить настоящей жизнью. А вот если...главная мысль сказки, что мир ума. логики и фантазии прекрасен и удивителен!) и еще вот думаю... - Алиса в конце концов победила сказочных персонажей (всех этих королей и судей), вырвалась из сказки, переросла ее - может и мысль главную такой сделать? Ну, типа так, ща... как-нить пафосно выражусь: главная мысль сказки - что человеческий разум расти и развиваться, побеждая свои собственные заблуждения и страхи, поднимаясь над фантазией и реальностью!
Джерело: http://dovidka.biz.ua/gobsek-tsitati/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua