Відповідь:
Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. у с. Лісогори Чернігівської області в родині дрібного поміщика. Спочатку хлопець здобув домашню освіту, а потім навчався в «благородному пансіоні» при губернській гімназії в Харкові. Виданий Олексі Стороженкові атестат засвідчує, що в гімназії він вивчав російську, французьку, німецьку, латинську мови, історію, географію і виявив «превосходньїе», «хорошие», «изрядньїе» та «достаточные» успіхи. Майже тридцять років Олекса Стороженко перебував на військовій службі, пройшовши шлях від унтер-офіцера в кінно-єгерському до поручика в драгунському полках. Згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. Здебільшого служив в Україні й, виконуючи різноманітні доручення, нерідко переїжджав з однієї місцевості в іншу. Завдяки цьому він добре вивчив життя і побут селянства в Південній Україні, зустрічався з колишніми січовиками, від яких почув перекази та легенди про Запорозьку Січ. Цей життєвий матеріал був узятий за основу багатьох творів митця. Письменник брав участь у кількох воєнних кампаніях російсько-турецької війни, у придушенні польського повстання, у поході в Угорщину, де під час бою його було контужено.
У 1864 р. Олексу Стороженка перевели до м. Вільно (столиця Литви). Вийшовши у відставку в чині дійсного статського радника, Олекса Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь). Тут він виконував обов’язки брестського повітового предводителя дворянства і голови з’їзду мирових посередників. Письменник ретельно займався садівництвом, любив полювати й рибалити. Був енергійною людиною з міцним здоров’ям і силою, за власним свідченням, «згинав двогривенні й носив на гору десять пудів», хоча в останні роки життя все частіше давалася взнаки давня контузія. Багато часу Олекса Стороженко віддавав грі на віолончелі, малював, ліпив і був навіть нагороджений медаллю Академії мистецтв.
Помер О. Стороженко 18 листопада 1874 р. на своєму хуторі. Похований у м. Бресті.
Пояснення:
Дружба – это слово занимает одно из первых мест в жизни каждого человека. В нашей жизни происходят разные события и складываются разные ситуации, не всегда счастливые. Именно в моменты, когда тебе плохо и нужна поддержка, мы узнаём людей, которые находятся рядом и называют себя лучшими друзьями. Но для разных людей понятие дружбы разное.
Для некоторых, дружба всего лишь средство хорошего времяпровождения. А для меня – это средство общения с близким по духу человеком, уверенность в том, что при необходимости он всегда придёт ко мне на так же как и я к нему. Настоящий верный друг никогда не обидит, не причинит тебе боль, для него неважно бедный ты или богатый, неважен твой статус среди остальных. С ним можно поделиться любой своей проблемой, и он подскажет и всегда подбодрит. С другом легко и уверенно в каждой ситуации. Друг – это такой человек, который выслушает все твои горести и обиды, которому не страшно доверить самые тайные мысли и секреты. Как сказал один знаменитый мудрец: Настоящий друг – это человек, который выскажет тебе в глаза всё, что о тебе думает, а всем скажет, что ты – замечательный человек.
-здоров.
-у нас завтра урок,и помнишь ,будет инструктаж?
-ну да,а в чем проблема?
-да я,вот,незнаю нечего совсем.
-ну слушай.
-техника безопасности -залог успешной работы.
Она нужна везде.При работе с ножом,на уроке химии,физкультуры,дома,да и просто на улице.
-О
-да незачто,обращайся.Давай ,пока я.пошел уроки делать.
-пока