У збірці віршів та казок Ірини Жиленко «Казки буфетного гнома» є багато ілюстрацій. Намалювали їх Ніна та Олександр Ковалі.
Малюнки яскраві та веселі, як уся творчість поетеси. Недавно ми вчили вірш «Жар-птиця». Мені особливо сподобалася ілюстрація, де Жар-птиця вирвалась на волю і летить. Вона, немов зійшла зі сторінок казок. Просто дивовижна! Хоча надворі зима, навкруги веселковий сніг. Все переливається барвами. Сонечко усміхнулося зустрічі з птицею.
Також не може не сподобатись ілюстрація до вірша «Підкова». На білому снігу лежить одинока підкова. ЇЇ власник вже далеко-далеко. Але вона не проста, а випромінює світло. І вже маленькі сніжинки наповнилися барвами, вони різними кольорами виблискують під рідкісним сонячним промінчиком і падають на землю. Сяйво зачаровує юного читача. Дивишся на малюнок і уявляєш, що підкова довго тут не лежатиме, її скоро помітить дівчинка.
А ще дуже гарний малюнок до вірша «Гном у буфеті». На ньому я бачу велику старовинну фарфорову вазу, стару сімейну реліквію. За нею багріє червоний ковпачок маленького гнома, який є господарем буфету. У його руці пензлик, яким він «золотить на свята сервізи».
Вірші дуже світлі, а малюнки дуже кольорові. Я раджу почитати цю збірку.
Чи легко бути добрим? На перший погляд, може здатися, що це дуже просте питання і відповідь на нього очевидна. Але чи так це?
З раннього дитинства нас вчать відрізняти добро від зла та бути хорошими людьми. Батьки часто говорять, що завжди потрібно робити добрі вчинки. Тільки тоді люди будуть тим же відповідати тобі.
Взагалі, мені не складно бути доброю. Мені подобається допомагати людям, надавати їм послуги, підтримувати у важких ситуаціях. З дитинства мама вчила мене поводитися з людьми так, як я хочу, щоб вони поступали стосовно мене. Але, на жаль, не завжди ця схема працює.
Объяснение:
