Художні особливості твору: Риторичні оклики: " Доборолися!","Добалакались!", " Досварилися, аж гримить!"," Популяція!", "Нація!", "Маси!","Упеклись! ", Українського пекла вогонь!". Риторичні запитання:"що тебе продають?"(цей художній засіб можна віднести і до риторичних окликів і до риторичних запитань ). Анафора:" Від кайданів, що волю сковують Від копит, що у душу б'ють Від чужих, що тебе скуповують","Українського пекла гримаси упеклися мені"
«Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить». (Іван Франко). Є книги, з яких можна довідатися про все, й нічого не збагнути. (Йоганн Вольфганг Ґете). Є книги, незаслужено забуті; нема жодної, яку б незаслужено пам’ятали. (Вістей Х’ю Оден). Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той із Богом бесідує, або зі святими мужами. («Повість минулих літ»). Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає. (Едмон і Жуль Гонкури). Книга має створювати читача. (Карел Чапек). Книга, яка не збагачує читача, обкрадає його. (Цаль Меламед). Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Костянтин Ушинський).
На мою думку, Батьківщина — одна з найбільших цінностей у нашому житті, яку ти не вибираєш: вона дана тобі батьками як спадок, який маєш любити й берегти, щоб передати власним дітям.По-перше, Батьківщина — це насамперед духовний материк, тобто не лише країна, у якій ти народився, а й усі духовні надбання роду й народу: мова, пісні, традиції, звичаї, які відповідають твоїм ментальним особливостям. Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.По-друге, навіть якщо людина з якоїсь причини змушена жити поза межами рідної землі, вона несе у своєму серці часточку Батьківщини. Прикладів цього в літературі сила-силенна. Чи не найяскравішим серед них є творчість Тараса Шевченка, зокрема його поезія «І виріс я на чужині…», у якій Кобзар пише, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Глибинним розумінням патріотизму вражають «Кам’яний хрест» Василя Стефаника і «Волинь» Уласа Самчука, поезії Олександра Олеся та Євгена Маланюка.Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Це не тільки земля, на якій ти народився та проживаєш, а й уся духовна спадщина твоїх пращурів, яку мусиш плекати й примножувати скрізь і завжди.
Риторичні оклики: " Доборолися!","Добалакались!",
" Досварилися, аж гримить!"," Популяція!", "Нація!",
"Маси!","Упеклись! ", Українського пекла вогонь!".
Риторичні запитання:"що тебе продають?"(цей художній засіб можна віднести і до риторичних окликів і до риторичних запитань ).
Анафора:" Від кайданів, що волю сковують Від копит, що у душу б'ють Від чужих, що тебе скуповують","Українського пекла гримаси упеклися мені"