Щастя - дуже складна категорія, яку кожен вибирає для себе. Ми не можемо описати ці почуття. На мій погляд, ми можемо бачити це в очах людей. Щастя світиться зсередини нашої душі. Для однієї людини щастя - це здоров'я, для іншого - любов чи дух. Деякі люди думають, що щастя - це короткий час їхнього життя. Як правило, ми працюємо над досягненням нашої мети протягом тривалого часу, і якщо ми успішні, ми відчуваємо захват і радість. Іноді ми відчуваємо щастя, коли бачимо неймовірні пейзажі і красиві будівлі. Для мене щастя - це моє життя. Я насолоджуюся кожним моментом. Звичайно, якщо у мене буде кар'єра і сім'я, я буду дуже щасливий. Я думаю, що кожен може бути щасливою людиною, бо у кожного є родичі, друзі і можливості, які він може реалізувати в майбутньому. На жаль, багато людей думають, що вони не щасливі, тому що у них багато проблем. Ми не пам'ятаємо ніяких хороших подій і речей протягом тривалого часу. Ми пам'ятаємо погані часи, і це дуже типово для людей. Я вважаю, що всі люди в світі щасливі, але кожен повинен згадати всі дії в своєму житті, які принесли щастя.
Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь Данило подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.
Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.
Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів.
Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.
Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.
